Омофони: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення |
доповнення |
||
Рядок 1:
'''
В українській мові порівняно мало омофонів — з причини фонетичності правопису. Найчастіше трапляються у словах з ненаголошеними [[неогублений ненапружений голосний переднього ряду високого підняття|[ɪ]]] і [[Неогублений голосний переднього ряду низько-середнього підняття|[ɛ]]], які у цьому разі збігаються у вимові: «мине́» і «мене́» ([mɛ̝ˈnɛ], [ме<sup>и</sup>не́]), «наведу́» і «на виду́» ([nɑ̽wɪ̞ˈdu], [нави<sup>е</sup>ду́]). Існують і графічні варіанти деяких подібних слів (''келих'' і ''келех'', ''кресаня'' і ''крисаня'', ''трембіта'' і ''тримбіта'') які теж є омофонами.
== Приклади ==
|