Деміївка: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення; прибрав зайвий шаблон, стаття доволі повна
Рядок 30:
Місцевість почала формуватися в XVIII століття як група поселень у долині [[Либідь (річка)|Либіді]], на перетині її зі шляхом на [[Васильків]]. До середини XIX століття фігурувала як ''Либідська земля'', два села (слобідки) — ''Верхньолибідське'' і ''Нижньолибідське''<ref name="Хот2">Доминик Пьер де ля Флиз''. Подробная статистика каждой деревни государственных имуществ Киевского округа. — Киев, 1854.</ref> (були розташовані вздовж [[Либідь (річка)|р. Либідь]]). Сучасна назва (походження невідоме) — з 2-ї половини XIX століття, коли Деміївка згадана як село [[Хотівська волость|Хотівської волості]] [[Київський повіт|Київського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]]. З кінця XIX століття — робітниче селище.
 
1908 року київський підприємець [[Марголін Давид Семенович|Давид Марголін]] відкрив на Деміївці приватну трамвайну лінію, яка пролягала приблизно від теперішнього Червоноармійського провулка [[Провулок Руслана Лужевського|Руслана Лужевського]] до [[Голосіївська площа|Голосіївської площі]]. Марголін мав розкішно облаштований вагон для особистих поїздок. Ця лінія увійшла до міської мережі 1918 року.
 
{{OldStyleDate|16|жовтня|1918|3}} року в Деміївці відбувся економічний страйк 1626 з 2039 робітників товариства Київського цукроцукрово-рафінадного заводу. Вони вимагали підвищити заробітну плату, не здійснювати відрахувань з неї в лікарняну касу, заплатити за час страйку. Страйк продовжувався п'ять днів, завершився компромісом.
 
{{OldStyleDate|17|вересня|1918|4}} року за законом Ради міністрів [[Українська Держава|Української Держави]] передмістя Деміївка було прилучено до міста Києва<ref>'''Присоединеніе Деміевки.''' Гетманомъ Украины утвержденъ одобренный совѣтомъ министровъ законъ о присоединеніи предмѣстьевъ Кіева Деміевки, Саперной слободы съ прилегающими къ нимъ землями въ количествѣ до 262 десятинъ къ г. Кіеву согласно съ планомъ отъ 2 октября 1910 г. // Послѣднія новости. Кіевъ. — 1918. — № 5204 (Утренній выпускъ). — 21 (8) сентября. — С. 3. {{ref-ru-dor}}</ref>. З середини 1920-х до початку 1960-х років мала назву ''Сталінка'' (на честь радянського політичного діяча [[Сталін Йосип Віссаріонович|Йосипа Сталіна]], цей топонім офіційно вживався до початку 1960-х років, а неофіційно — й понині). Більшу частину старої забудови знесено в 1970-ті роки.
Рядок 43:
 
== Архітектурна спадщина ==
Хоча в 1970-ті роки переважну більшість старої забудови було знесено, частина старовинних споруд збереглася. Зокрема, на [[Голосіївський проспект|Голосіївському проспекті]] збереглися старовинні корпуси пивзаводу Шульца (в радянський час — [[Київський пивзавод № 1|пивзавод № 1]]) кінця XIX ст., старовинна заводська брама заводу «Київгума», корпуси колишнього Деміївського цукроворафінадногоцукрово-рафінадного заводу (нині [[Київська кондитерська фабрика Рошен|кондитерська фабрика «Roshen»]]) останньої третини ХІХ століття, а також колишні житлові та громадські будинки № 22, 26, 32, 48. Також збереглася частина одноповерхової приватної забудови кінця XIX — початку ХХ століть.
 
Однією із найвідоміших і найцінніших споруд старої Деміївки є [[Свято-Вознесенська церква (Київ, Деміївка)|Свято-Вознесенська церква]] (1882), в якій, зокрема, 1907 року вінчалася [[Леся Українка]] із [[Квітка Климент Васильович|К. Квіткою]].