Вікіпедія

Мясоєдов Григорій Григорович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
м інші
Рядок 1:
{{Інші значення|тип=прізвище|Мясоєдов}}
{{Художник
| Ім'я = Мясоєдов Григорій Григорович Мясоєдов
| Оригінал імені = Мясоедов {{lang-ru|Григорий Григорьевич Мясоедов}}
| Ім'я при народженні =
| Фото = Myasoyedov by Repin.jpg
| Ширина = 210пкс
| Підпис = Портрет Г.  Г.  Мясоєдова роботи [[Рєпін Ілля Юхимович|Іллі Рєпіна]], [[1904]]
| Дата народження = 19.4.1834(7)
| Місце народження = с. Паньково Новодеревеньковського району [[Орловська область|Орловської області]]
| Дата смерті = 30.12.1911(17)
| Місце смерті = [[Полтава]]
| Національність =
| Громадянство =[[Російська імперія]]
| Жанр = [[живопис]]
| Навчання =
| Напрямок =
| Роки творчості =
| Член КПРС з =
| Покровитель =
| Вплив =
| Вплив на =
| Премії =
| Твори =
| Сайт = http://www.bibliotekar.ru/k98-Myasoedov/index.htm
}}
Рядок 28 ⟶ 29:
{{Портал|Мистецтво}}
 
'''МясоєдовГриго́рій ГригорійГриго́рович ГригоровичМясоє́дов''' ({{н}}{{ДН|19|4|1834|7}}, с. Паньково, нині Новодеревеньковського району Орловської області  — {{ДН|31|12|1911|18}}, [[Полтава]])  — [[Російська імперія|український і російський]] [[живописець]].
 
== БіографіяЖиттєпис ==
Мясоєдов Григорій Григорович народився 7(19) квітня [[1834]] у с. Паньково, нині Новодеревеньковського району Орловської області. У [[1856]] — –[[1862]]  рр. навчався у [[Петербурзька академія мистецтв|Петербурзькій академії мистецтв]]. Вчився у А.  Г.  Маркова і Т.  А.  Неффа.▼
 
У [[1863]] — –[[1868]]  рр. як пансіонер АМ перебував у [[Німеччина|Німеччині]], [[Іспанія|Іспанії]], [[Франція|Франції]]. З [[1870]]  р.  — академік, з [[1893]]  р.  — дійсний член петербурзької АМ. Один з організаторів і активних діячів [[Передвижники|Товариства пересувних художніх виставок]].▼
▲Мясоєдов Григорій Григорович народився 7(19) квітня [[1834]] у с. Паньково, нині Новодеревеньковського району Орловської області. У [[1856]] — [[1862]] рр. навчався у [[Петербурзька академія мистецтв|Петербурзькій академії мистецтв]]. Вчився у А. Г. Маркова і Т. А. Неффа.
 
У [[1889]]  р. завдяки сприянню полтавського лікаря О.  О.  Волкенштейна (познайомився у [[Москва|Москві]] під час відвідин [[Толстой Лев Миколайович|Л.  М.  Толстого]]) Мясоєдов придбав у полтавському передмісті Павленках садибу з великим фруктовим садом, парком та ставком, де оселився з родиною. У Мясоєдова бували художники [[Ярошенко Микола Олександрович|М.  О.  Ярошенко]], [[Менк Володимир Карлович|В.  К.  Менк]], [[Ґе Микола Миколайович|М.  М.  Ґе]], І.  К.  Пархоменко, [[Волков Василь Олексійович|В.  О.  Волков]], скульптор [[Позен Леонід Володимирович|Л.  В.  Позен]], письменник [[Бунін Іван Олексійович|І.  О.  Бунін]] (мав дачу в Павленках, мешкав поряд з Мясоєдовим; в «Щоденнику» Буніна є запис від 15 серпня [[1894]], що художник пише його портрет у саду своєї садиби). Дружні стосунки встановилися з [[Короленко Володимир Галактіонович|В.  Г.  Короленком]]. ▼
▲У [[1863]] — [[1868]] рр. як пансіонер АМ перебував у [[Німеччина|Німеччині]], [[Іспанія|Іспанії]], [[Франція|Франції]]. З [[1870]] р. — академік, з [[1893]] р. — дійсний член петербурзької АМ. Один з організаторів і активних діячів [[Передвижники|Товариства пересувних художніх виставок]].
 
У [[1899]] &nbsp;р. художник написав і подарував місту завісу для нового театру <ref>Просвітницький будинок ім. М. &nbsp;В. &nbsp;Гоголя</ref> (зберігається у [[Полтавський краєзнавчий музей|Полтавському краєзнавчому музеї]]), згодом був його почесним художником-консультантом. ▼
▲У [[1889]] р. завдяки сприянню полтавського лікаря О. О. Волкенштейна (познайомився у [[Москва|Москві]] під час відвідин [[Толстой Лев Миколайович|Л. М. Толстого]]) Мясоєдов придбав у полтавському передмісті Павленках садибу з великим фруктовим садом, парком та ставком, де оселився з родиною. У Мясоєдова бували художники [[Ярошенко Микола Олександрович|М. О. Ярошенко]], [[Менк Володимир Карлович|В. К. Менк]], [[Ґе Микола Миколайович|М. М. Ґе]], І. К. Пархоменко, [[Волков Василь Олексійович|В. О. Волков]], скульптор [[Позен Леонід Володимирович|Л. В. Позен]], письменник [[Бунін Іван Олексійович|І. О. Бунін]] (мав дачу в Павленках, мешкав поряд з Мясоєдовим; в «Щоденнику» Буніна є запис від 15 серпня [[1894]], що художник пише його портрет у саду своєї садиби). Дружні стосунки встановилися з [[Короленко Володимир Галактіонович|В. Г. Короленком]].
 
Мясоєдов організував у [[1894]] &nbsp;р. у Полтаві школу малюнку і живопису, яка існувала кілька років. Подібну школу пізніше відкрив І. &nbsp;К. &nbsp;Пархоменко, якому Мясоєдов допоміг посібниками і матеріалами. Учениця художника М. &nbsp;Е. &nbsp;Бухгейм заснувала дитячий гурток малюнку. ▼
▲У [[1899]] р. художник написав і подарував місту завісу для нового театру <ref>Просвітницький будинок ім. М. В. Гоголя</ref> (зберігається у [[Полтавський краєзнавчий музей|Полтавському краєзнавчому музеї]]), згодом був його почесним художником-консультантом.
 
У [[1909]] &nbsp;р. завдяки ініціативі Мясоєдова утворився музичний гурток у складі 12 чоловік, зокрема до нього входили піаністка М. &nbsp;А. &nbsp;Шимкова, скрипалі Ф. &nbsp;Ф. &nbsp;Климентов, В. &nbsp;С. &nbsp;Оголевець. Того ж року Мясоєдов відвідав садибу професора [[Шимков Іван Федорович|Шимкова]] «Маринці» [[Кобеляцький повіт|Кобеляцького повіту]]; восени ставив у театрі живі картини до поеми [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]] «Катерина».▼
▲Мясоєдов організував у [[1894]] р. у Полтаві школу малюнку і живопису, яка існувала кілька років. Подібну школу пізніше відкрив І. К. Пархоменко, якому Мясоєдов допоміг посібниками і матеріалами. Учениця художника М. Е. Бухгейм заснувала дитячий гурток малюнку.
 
[[17 грудня]] [[1911]] &nbsp;р. художник помер <ref>[[Полтавщина: Енциклопедичний довідник]]▼
▲У [[1909]] р. завдяки ініціативі Мясоєдова утворився музичний гурток у складі 12 чоловік, зокрема до нього входили піаністка М. А. Шимкова, скрипалі Ф. Ф. Климентов, В. С. Оголевець. Того ж року Мясоєдов відвідав садибу професора [[Шимков Іван Федорович|Шимкова]] «Маринці» [[Кобеляцький повіт|Кобеляцького повіту]]; восени ставив у театрі живі картини до поеми [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]] «Катерина».
(За ред. А.&nbsp;В. &nbsp;Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 571 [http://histpol.pl.ua/pages/content.php?page=244]</ref>.▼
 
▲[[17 грудня]] [[1911]] р. художник помер <ref>[[Полтавщина: Енциклопедичний довідник]]
▲(За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 571 [http://histpol.pl.ua/pages/content.php?page=244]</ref>.
 
== Посмертне вшанування ==
 
Григорій Мясоєдов заповідав поховати себе без церковного обряду на садибі, у саду, поблизу будинку, де він жив понад 20 років. Але полтавська поліція «з санітарних міркувань» це заборонила. [[20 грудня]] [[1911]] &nbsp;р. його поховано на міському кладовищі, а [[24 грудня]] (з одержанням дозволу) перепоховано на садибі.
 
У [[1912]] &nbsp;р. на могилі встановлено обеліск з сірого граніту (висота 2 м) з написом: «Выдающийся русский художник Г. &nbsp;Г. &nbsp;Мясоєдов. 1834—1911». Поруч &nbsp;— рельєфне бронзове зображення палітри з пензлями.
 
На фасаді відновленого за його малюнками будинку встановлено меморіальну дошку. Після смерті Мясоєдова його син Іван (також художник) влаштував у [[1912]] і [[1913]] &nbsp;рр. виставки творів батька, а згодом розпродав більшу частину робіт разом з колекцією картин художників-передвижників, яка належала Мясоєдову.
 
Твори Мясоєдова зберігаються в Третьяковській галереї, [[Київський музей російського мистецтва|Київському музеї російського мистецтва]], [[Полтавський художній музей|Полтавському художньому музеї]] та ін.
 
На території колишньої садиби тепер розташована Полтавська гравіметрична обсерваторія.
 
Ім'ям Г. &nbsp;Г. &nbsp;Мясоєдова названо вулицю і провулок.
 
== Творчість ==
 
Жанрові картини Мясоєдова правдиво передають убогість і безправ'я селянства («Земство обідає», 1872, [[Третьяковська галерея]]), велич і поезію селянської праці («Косарі», 1887, [[Російський музей]], [[Ленінград]]).
 
Григорій Мясоєдов звертався також до історичних тем («Читання маніфесту 19 лютого 1861 року», 1873, [[Третьяковська галерея]]).
 
У Полтаві Мясоєдов створив полотна: «Читання «Крейцерової„Крейцерової сонати»сонати“ Л. &nbsp;М. &nbsp;Толстого» ([[1893]]), «Спокуса», «Портрет селянської дівчини» (обидві &nbsp;— [[1897]]), «Старий з книгою» ([[1902]]), «На шляху до знань» ([[1904]]); написав пейзажі «Осінній ранок», «Дорога в лісі» та ін.
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела та література ==
* ''О. &nbsp;Б. &nbsp;Жбанкова''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Miasoiedov_H Мясоєдов Григорій Григорович] // {{ЕІУ|7|143}}
 
== Посилання ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Мясоєдов_Григорій_Григорович