Немирів (селище): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Помилки. Образи. Виправлено історичні неточності та помилки. |
||
Рядок 85:
* Костел Святої Трійці, [[1640]]
У сучасному краєвиді Немирова виступають, крім старіших, дві сучасні сакральні споруди:
* православна церква Святого Дмитра Солунського (2000—2005 роки).
* молитовний дім євангельских християн баптистів.
== Релігія ==
=== Православні ===
=== Християнство східного обряду ===▼
Сьогодні у Немирові тут діє громада Української Православної Церкви Київського патріархату. Настоятель прот. Любомир Сироїд (з 1987 по 90-ті рр. ХХ у храмі Зіслання Святого Духа, від 90-х рр. ХХ ст. до 2005 у тимчасовій каплиці, з 205 р. у храмі Димитрія Солунського), помічник - ієрей Роман Сироїд
Від 1691 р. розпочала свою діяльність унійна парафія в Немирові.
У 1848—1852 роках на її місці порередньої православної церкви зведено теперішню муровану святиню. Збудована вона у стилі [[класицизм]]у з фонду графа Петра Мошинського. Пам'яткою цього періоду є автентична таблиця, яка містить запис про звезення каміння на фундамент церкви Стецяком, прихожанином Немирова. Таблиця висить у притворі храму Зіслання Святого Духа.
У ХІХ столітті парафія належала до Любачівського деканату, а пізніше Немирівського — у межах Перемиської єпархії. Тепер вона знову є осередком деканату у складі [[Львівська архієпархія УГКЦ|Львівської Архиєпархії, Української Греко-Католицької Церкви]].
===
Найстаршою пам'яткою міста, яка «знає» часи Собєського, був збудований в [[1640]] році мурований [[костел Святої Трійці (Немирів)|костел Святої Трійці]]. [[Фундуш|Фундував]] його [[Ян Стадніцький]] — [[нове Місто|новоміський]] староста, власник міста. Декілька років раніше, в [[1636]] році, цей сам власник доречним документом укріпив існування латинської парафії, що існувала приблизно з [[1530]] року, або навіть з кінця XV століття. Нова святиня, поставлена на місці більш раннього дерев'яного костелу, витримана в скромному стилі пізнього ренесансу. У [[1643]] році Єва Стадницька виставила привілей для братства Матері Божої Параманної. Культ Богоматері Параманної був завжди присутній в немирівському костелі. Свідчать про те і престольні свята, що відбуваються щорічно 16 липня. Черговий важливий для святині привілей видали Вікторин і Тереза Стадницькі в [[1680]] році. З самого початку немирівська римо-католицька парафія була в юрисдикції [[Львівська архідієцезія|Львівської архидієцезії]]. Додатково, з кінця XVIII до 40-х років XX століття, належала до любачівського деканату.
| |||