Методи вивчення змісту медіа-комунікацій: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Batalovad (обговорення | внесок)
Batalovad (обговорення | внесок)
Рядок 181:
'''[[Аналіз наративних структур]] та дослідження функцій контенту''' - інші методи аналізу. Аналіз наративних структур досліджує глибинні структури документу у співвідношенні з поверхневими структурами дискурсу. Останній визначає функції комунікації. <ref> [http://studopedia.org/10-159546.html Наративний аналіз дискурсу ] // [[Студопедія]]. </ref> Скажімо, О. Савельєва виділяє такі функції телевізійного контенту: інформувати, розважати, встановлювати соціальні стандарти, формувати цінності та транслювати норми. <ref>''Козакова К.'' [http://www.journ.univ.kiev.ua/ndumk/index.php/component/content/article/92 ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ КОНТЕНТУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЕФІРНИХ І НІШЕВИХ ТЕЛЕКАНАЛАХ ] // [[Наукові дослідження]]. — 22.07.2014 </ref>
 
Розрізняють два типи аналізу медійного контенту – '''аналіз контенту повідомлення та структурний аналіл тексту'''. Основні відмінності полягають в тому, що перший є кількісним, фрагментарним, систематичним, узагальнюючим та екстенсивним, має відкриті значенння, та є об’єктивним. В той час, як ознаками структурного аналізу є те, що він є якісним, загальним, селективним, ілюстративним та специфічним, має приховані значення, та є відносним до читача. <ref name=":5" />
 
Проблема усіх методів і підходів полягає в розбіжності, яка виникає між результатами контент-аналізу таі сприйняттям авторів та аудиторії. <ref name=":5" />
 
== Використані джерела ==