П'єр-Жуль Етцель: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 21:
Вивчав право в університеті [[Страсбург]]а. Був атеїстом.
У [[1837]] році заснував видавництво, яке втратив у результаті подій, пов'язаних з революцією [[1848]] року. Переконаний республіканець, він працював на адміністративній посаді в Тимчасовому уряді, а після державного перевороту у Франції в кінці [[1851]] року був змушений емігрувати до [[Бельгія|Бельгії]].
Етцель повернувся на батьківщину після оголошення амністії і відразу ж відновив перервану видавничу діяльність, яка прославила його на всю країну. Він почав видавати в [[Париж]]і «Журнал виховання і розваг», призначеному для молодіжної аудиторії. Поміщав в ньому свої твори під псевдонімом Сталь (P.-J. Stahl).В цей час почав співпрацювати з [[Жуль Верн|Жулем Верном]].
=== Співпраця з Жулем Верном почалася з романа [[Жуль Верн|Верна]] «П'ять тижнів на повітряній кулі», який видавцеві сподобався, і він пообіцяв випустити його окремою книгою. Крім того, Етцель обговорив з автором-новачком ідею періодичного видання, яку виношував не один рік. Мова йшла про призначеному юної аудиторії журналі пригод і подорожей — захоплюючих і одночасно пізнавальних. Етцель прозорливо побачив у Ж. Верні автора, якого якраз і шукав, і запропонував йому співпрацю на постійній основі. [[23 листопада]] [[1862]] року підписав контракт з Жулем Верном. Документ зобов'язував Верна писати не менш ніж три романи на рік для публікації в новому «Журналі виховання і розваг», а видавця — платити по 1900 франків за кожний. Зверх цього обумовлювався особливий гонорар за можливі книжкові видання в разі підвищеного читацького інтересу до того чи іншого твору — що і сталося з більшістю романів Жуля Верна.
У [[1863]] році він видав книгу «П'ять тижнів на повітряній кулі» молодого автора. Верн і Етцель виявилися однодумцями у всьому, що стосувалося особи нового журналу і літератури взагалі.
За нею послідували інші публікації Верна «Подорож і пригоди капітана Гаттераса», «Подорож до центру Землі», «З Землі на Місяць» і, нарешті, одне з кращих творів Жуля Верна «Діти капітана Гранта», що склали книжкову серію «Незвичайні подорожі» (фр. Voyages extraordinaires)
Читацький ентузіазм до журнального видання творів Жуля Верна постійно підтримувався протягом багатьох років.
=== Розквіт видавництва ===
Крім того, видавництво Етцеля випустило ряд творів [[Оноре де Бальзак|Бальзака]], [[Віктор Гюго|Гюго]], [[Жорж Санд]], [[Еміль Золя|Е. Золя]], [[Шарль Бодлер|Бодлера]], публіцистику [[П'єр Жозеф Прудон|Прудона]], казки [[Шарль Перро|Шарля Перро]] з ілюстраціями [[Гюстав Доре|Гюстава Доре]] і ін.
Етцель був небагатий: він сам, часом зазнавав фінансові труднощі і звертався за допомогою до своїх авторам — того ж Жюлю Верну. Видавець ставився до авторів прихильно: не обирав і не тиранив їх. Тому, як тільки справи видавництва пішли вгору — в основному, завдяки зростаючій популярності Жюля Верна, Етцель тут же переоформив договір з ним. Згідно з новим контрактом, укладеним у грудні 1865 року, гонорар за роман збільшувався до 3000 франків, а в [[1871]] році Етцель, пошкодувавши автора, який став йому найближчим другом і фактично компаньйоном, скоротив «норму» до двох романів на рік і зобов'язався виплачувати за кожен вже по 6000 франків.
| |||