Ґорук Семен Васильович: відмінності між версіями

'''Семе́н (Се́нь) Гору́к''' ([[13 вересня]] [[1873]]; за ін. даними  — [[12 вересня]] 1875  — †[[1920]])  — журналіст, отаман [[Легіон УСС|Легіону Українських Січових Стрільців]] і [[УГА|Української Галицької Армії]].

Народився в м. [[Снятин]]і (тепер [[Івано-Франківська область]]). Навчався у Коломийській гімназії, згодом  — [[Львівський університет|львівському університеті]]. В довоєнний період був активним членом «Молодої України» та Християнсько-Суспільної Партії, редагував часопис «Руслан». Став одним з організаторів товариства [[Сокіл (товариство)|«Сокіл»]] в Галичині.

В роки [[Перша світова війна|першої світової війни]]  — командир сотні, з листопада 1914  — [[курінь|куреня]] Легіону Українських Січових Стрільців. Стрілецькі військові підрозділи під командуванням Горука визначалися в боях на [[Маківка|Маківці]] над Стрипою і на [[Лисоня|Лисоні]]. Поранений під [[Потутори|Потуторами]].

В листопаді 1918 входив до складу Українського Генерального Військового Комісаріату, який очолив підготовку і проведення [[Листопадовий чин|Листопадового повстання 1918]] у Львові.

З 5.11. до 10.12. 1918 Г  — начальник штабу Начальної Команди УГА.

Брав участь в [[Українсько-польська війна в Галичині 1918—19|українсько-польській війні 1918-19]] і [[Українсько-більшовицька війна 1917—1921|українсько-більшовицькій війні 1917-21]].

Заарештований більшовиками в квітні 1920 в Києві.

З весни [[1920]] Горук перебував у більшовицькому полоні у концтаборі [[Кожухов]] недалеко від Москви.