Костянтин Добринич: відмінності між версіями

'''''Костянтин Добринич''''' – новгородський посадник, син билинного [[Добриня (воєвода)|Добрині]], онук князя [[Мал Древлянський|Мала Деревлянського]]. Р. н. невідомий, став посадником у 1017 році, помер 1022 року на річці Оці.

Святослав Хоробрий, призначивши юного [[Володимир Святославич|Володимира]] княжити в [[Новгород Великий|Новгород]], відсилає з ним воєводу Добриню. Пізніше, після утвердження Володимира Великого в Києві, Добриня Микитович за надану військову допомогу отримує від князя обіцянку, що Новгород буде вотчиною його роду. Однак пізніше Володимир нехтує цією своєю волею і ставить князем над словенами спершу сина [[Вишеслав Володимирович|Вишеслава]], а після його смерті – [[Ярослав Мудрий|Ярослава]].

Тим не менш, син Добрині Костянтин залишається фактичним правителем міста, бо в його руках зосереджується вплив віча і боярської верхівки. Проте в 1015 році, внаслідок бунту [[Ільменські словіни|словен]] проти [[Варяги|варягів]] і рішучих заходів Ярослава, посадник на деякий час втрачає вплив на князя.

У 1017 році Ярослав зі словенами й варягами виступає проти [[Болеслав I Хоробрий|Болеслава]] й [[Святополк Окаянний|Святополка]], однак через відсутність часу на підготовку й несподіваний напад поляків, на річці [[Західний Буг|Буг]] зазнає нищівної поразки і з "чотирьма мужами" втікає до Новгорода.

Навряд чи літописець випадково помістив оповідь про гнів Ярослава на Костянтина одразу ж після смерті Іллі. Кару посадник, за літописом, відбував спершу три роки в Ростові, тоді був переведений у Муром і невдовзі страчений за наказом Ярослава.

 

== Посилання ==