Вільфредо Парето: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 5:
== Біографія ==
Вільфредо Парето народився 15 липня [[1848]] р. на [[Париж|Парижі]] в сім'ї італійського маркіза, вихідця з портового міста Генуя, вимушеного [[Еміграція|емігрувати]] через своїх [[Ліберальний|ліберальних]] і республіканських переконань. Мати Парето була француженкою, і він з дитинства однаково добре володів італійською та французькою, однак все життя він відчував себе насамперед італійцем.
У 1858 році сім'я Парето повернулася до [[Італія|Італії]]. Там Вільфредо починає вчитися і отримує одночасно класичне гуманітарну і технічну освіту. При цьому велика увага він приділяє вивченню математики.
Рядок 13:
У 1890-і роки він робить невдалу спробу зайнятися політичною діяльністю. В цей же час він активно займається публіцистикою, читанням і перекладами класичних текстів. У першій половині 90-х років Парето публікує ряд досліджень в галузі економічної теорії та математичної економіки. З 1893 року і до кінця життя він був професором політичної економії Лозаннського університету в Швейцарії, змінивши на цій посаді відомого економіста Леона Вальраса.
В останній рік життя Парето в Італії вже встановився [[Фашизм|фашистський режим]]. Деякі видатні діячі цього режиму, і перш за все сам Муссоліні, вважали себе учнями лозаннського професора. У зв'язку з цим в 1923 р він був удостоєний звання [[Сенатор|сенатора]] Італії. Парето висловив стриману підтримку новому режиму, одночасно закликавши його бути ліберальним і не обмежувати академічних свобод.
Помер Парето 20 серпня 1923 р. в місті Селиньї (Швейцарія), де він жив останні роки свого життя, там він і був похований.
== Соціологічні дослідження ==
На думку Парето, суспільство має пірамідальну структуру, на вершині якої знаходиться [[еліта]] - керівний соціальний шар, що направляє життя всього суспільства. У своїх роботах Парето скептично ставився до демократичних режимів, називаючи їх «демагогічною плутократією», вважаючи, що в політичному житті є універсальний закон, при якому еліта завжди обманює маси.
Успішний розвиток [[Суспільство|суспільства]], проте, можливо лише при своєчасному оновленні еліт, що розумілося у Парето, в висунутої їм концепції «циркуляції еліт», як абсорбування і включення найбільш мобільних представників нееліт або контр-еліт в еліту по директивному «обрання зверху» з боку самої ж правлячої еліти. В іншому випадку, відповідно до його концепції, суспільство чекає застій і заміна, в результаті революції, старої еліти - нової<ref>http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Polit/Aschin/03.php</ref><ref> Парето В. Трансформация демократии, М.: Издательский дом «Территория будущего», 2011. – 207 с.(Серия «Университетская библиотека Александра Погорельского»). Марк Юсим. Парето и демократия, стр 19 - 20</ref>.
== Розподіл Парето (правило 80/20) ==
| |||