Пейоратив: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 1:
'''Пейорати́в''' (від {{lang-lat|peior}}, тоботобто ''гірше'') — слова та [[словосполучення]], що виражають негативну оцінку чогось або когось, несхвалення, осуд, [[Іронія|іронію]] чи презирство. Незважаючи на те, що за допомогою пейоративів виражаються негативні [[емоції]], їх не слід плутати з [[лайка|лайкою]], оскільки лайлива лексика та вирази, або ненормативна лексика в пейоративах, як правило, не містяться. За семантикою близько до висловупоняття [[Інвектива|інвективи]].
 
Складність опису поля "пейоративність" полягає, перед усім, в тому, що не всі лінгвісти досить чітко розмежовують поняття "пейоративність" та "негативна конотаці", які не є синонімами.Структурі лексичного значення пласту пейоративної лексики характерний конотативний аспект, за допомогою якого виражається негативне ставлення мовця до адресата.
У збагаченні сучасного словникового запасу як української, так і німецької мов бере участь універсальна тенденція розвитку лексики – так звана тенденція до експресивності. У її руслі в словник сучасної німецької мови вливається значна кількість нових лексичних одиниць, які дозволяють варіювати, залежно від ситуації, експресивне наповнення того чи іншого слова. Так з’являється пласт лексики, яка не має однієї конкретної дефініції, її називають "пейоративною", "інвективною", "ненормативною", "лайливою", "нецензурною", "обсценною", причому іноді підкреслюється нетотожність цих понять.<ref>{{Cite book|title=Особливості відтворення пейоративної лексики у перекладі субтитрів до німецькомовних кінофільмів|last=Сайко|first=М. А.|year=2015|publisher=Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. пр.|location=Київ|pages=|language=українська|isbn=}}</ref>
 
У збагаченні сучасного словникового запасу як української, так і німецької мов бере участь універсальна тенденція розвитку лексики – так звана тенденція до експресивності. У її руслі в словник сучасної німецької мови вливається значна кількість нових лексичних одиниць, які дозволяють варіювати, залежно від ситуації, експресивне наповнення того чи іншого слова. Так з’являється пласт лексики, яка не має однієї конкретної дефініції, її називають "пейоративною", "інвективною", "ненормативною", "лайливою", "нецензурною", "обсценною", причомупри чому іноді підкреслюється нетотожність цих понять.<ref>{{Cite book|title=Особливості відтворення пейоративної лексики у перекладі субтитрів до німецькомовних кінофільмів|last=Сайко|first=М. А.|year=2015|publisher=Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. пр.|location=Київ|pages=|language=українська|isbn=}}</ref>
 
Протягом останніх десятиліть спостерігається поява багатьох досліджень із вивчення пейоративної лексики. Вивченням такої лексики  займались О. Гаврилів, О. Голод, Л. Білоконенко, Я. Дагмар, В.Карасик, О.Крилова, які висвітлюють основні тенденції та напрями вивчення пейоративної лексики  в лінгвістиці.
Рядок 16 ⟶ 18:
 
== Джерела ==
* Сайко М.  А. Сайко "Особливості відтворення пейоративної лексики у перекладі субтитрів до німецькомовних кінофільмів" / М. А. Сайко // Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук.- пр2015. - КВип.: Київський університет, 20152. - ВипС. 2 (53)133-144.
* [https://docs.google.com/viewer?a=v&q=cache:Eh2ZY-Ux9lcJ:essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/11029/1/8.docx+&hl=uk&gl=ua&pid=bl&srcid=ADGEESgI2xPg21yz71BPp1dBTu_YAEWeZ9pNwZKHZTLpNfWTePfnPjVvpHNFd4orWMJXzsHqJBMhvI-jXxls1VYp60Ubyn3OVryOslz_T2dGeeH539NKiwffJVxeRnMgCxjbbp470A7_&sig=AHIEtbQWVqWYkwR8b2hAIGBDnotdDbP9lQ Л.&nbsp;В.&nbsp;Боброва «Семантика відчуження неозначених займенників»]
* М. А. Сайко "Особливості відтворення пейоративної лексики у перекладі субтитрів до німецькомовних кінофільмів" // Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. пр. – К.: Київський університет, 2015. – Вип. 2 (53).
 
== Див. також ==