Вікіпедія

Федеральний канцлер Німеччини: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
→‎Історія посади: орфографія
Рядок 11:
Поняття «канцлер» з'явилося в [[Середні століття]]: при дворах феодалів канцлером називали главу цеху переписувачів, що володів авторитетом, порівнянним з авторитетом [[Писар|переписувачів]] в Стародавньому Єгипті.
В історії конституційного розвитку Німеччини поняття «федеральний канцлер» вперше з'явилося для позначення глави уряду [[Північно-німецький союз|Північнонімецького союзу]] в 1867 році. В [[Німецька імперія|Німецькій імперії]] і Веймарській республіці - «[[рейхсканцлер]]». Протягом короткого часу (1918-1919) глава уряду іменувався «головою Ради уповноважених» або «міністром-президентом». В [[НДР]] (1949-1990) - Головою Ради міністрів.
Рейхсканцлер в Німецької імперії призначався і знявсязнімався з посади імператором і був в його безпосередньому підпорядкуванні. Крім того, він не мав можливості прямо впливати на законодавчий процес.
Після 1918 року канцлер був підзвітний парламенту, але призначався і відгукувавсявідкликався рейхспрезидентом. Також канцлер повинен був відправитися у відставку в тому випадку, якщо рейхстаг заявить про свою недовіру до нього. Таким чином в Веймарській республіці канцлер залежав як від президента, так і від парламенту. Стаття 56 Веймарської конституції містить таке положення: '' «Рейхсканцлер визначає основні напрямки політики і несе відповідальність за них перед рейхстагом. В межах цих напрямків рейхсміністра самостійно здійснюють керівництво ввіреній йому галузі та несуть відповідальність перед Рейхстагом » ''. Ця стаття практично дослівно повторює перші пропозиції ст.65 [[Основний закон ФРН|Основного закону Німеччини]]. Згодом це положення було піддано критиці за що міститься в ньому невідповідність: рейхсканцлер призначався президентом, але був відповідальний перед рейхстагом. Таке співвідношення повноважень (сильний рейхспрезидент, недієздатний парламент і слабкий канцлер) в 1933 дозволило прийти до влади [[Націонал-соціалізм|націонал-соціалістам]] на чолі з [[Адольф Гітлер|Адольфом Гітлером]].
Парламентський рада (1948-1949) прийняла рішення обмежити повноваження [[Федеральний президент Німеччини|федерального президента]], в той же час надавши додаткової політичнної ваги посаді федерального канцлера. Подальше зміцнення так званої «канцлерської демократії» було пов'язане з новим положенням про вибори канцлера, введенням механізму конструктивного вотуму недовіри (уряду з боку парламенту) і звичайного вотуму недовіри (парламенту з боку уряду) в сукупності зі збереженням за федеральним канцлером права визначати основні напрямки політики , яким в обов'язковому порядку повинні дотримуватися члени кабінету міністрів. У зв'язку з цим канцлер на сьогоднішній день є найбільш сильною фігурою в політичній системі Німеччини.
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Федеральний_канцлер_Німеччини