Депортіво (Ла-Корунья): відмінності між версіями

А у наступному сезоні, «Депортіво» знову почало нову боротьбу за титул. Чемпіонат у цьому сезоні став надзвичайно цікавий! І нарешті у 2000 році клуб завоював цей трофей. За це досягнення Ірурета був визнаний Тренером року [[Ла-Ліга|Ла Ліги]] (нагороду присуджує іспанське видання [[Don Balon]]).

 

 

Одним з найбільш вдалих став сезон 2003-04, незважаючи на те, що перед його початком команду залишив її лідер Макай. Натомість до клубу приєдналися [[півзахисник]] [[Педро Мунітіс]] і [[Воротар|голкіпер]] [[Густаво Мунуа]], а також повернувся з оренди [[Уругвайці|уругвайський]] [[Нападник (футбол)|форвард]] [[Вальтер Пандіані]]. Після дев'яти турів команда займала перше місце, здобувши сім перемог. Зігравши внічию з «[[Мурсія (футбольний клуб)|Мурсією]]», «Депортіво» пропустив вперед «Валенсію», але повернув собі лідерство за підсумками одинадцятого туру. Після цього результати клубу погіршилися. Перед останнім туром «Депортіво» йшов на четвертому місці. Тим не менш, здобувши перемогу над «[[Расінг (Сантандер)|Расінгом]]» на виїзді 0:1, команда скористалася поразкою «[[Реал Мадрид|Реала]]» від «[[Реал Сосьєдад|Реал Сосьєдада]]» 1:4, що дозволило ла-корунцям завершити сезон на третьому місці. Але передусім сезон запам'ятався виступом у Лізі Чемпіонів. Перемігши [[Норвегія|норвезький]] «[[Русенборг]]» у третьому кваліфікацйному раунді, «Депортіво» потрапив у групу до [[Франція|французького]] «[[Монако (футбольний клуб)|Монако]]», [[Нідерланди|голландського]] [[ПСВ]] і [[Греція|грецького]] [[АЕК (футбольний клуб, Афіни)|АЕКа]], де посів друге місце і пройшов до плей-офф. У одній восьмій фіналу ла-корунцям випало зіграти проти діючого чемпіона Італії - «[[Ювентус|Ювентуса]]». Завдяки голам [[Вальтер Пандіані|Вальтера Пандіані]] і [[Альберт Луке|Альберта Луке]] «Депортіво» переміг із загальним рахунком 2-0 і пройшов до чвертьфіналу, де їм мав протистояти інший італійський клуб «[[Мілан (футбольний клуб)|Мілан]]». У першому матчі «Мілан» здобув впевнену перемогу 4:1 на «[[Сан-Сіро]]» (при цьому рахунок відкрили іспанці). Але у матчі-відповіді «Депортіво» зробив неймовірний камбек, який вважається одним із найбільш неймовірних в історії футболу. Голи [[Вальтер Пандіані|Вальтера Пандіані]], [[Хуан Карлос Валерон|Хуана Карлоса Валерона]], [[Альберт Луке|Альберта Луке]] і [[Фран Гонсалес|Франа Гонсалеса]] принесли перемогу 4:0 у матчі і 5:4 за сумою зустрічей<ref>{{Cite web|url=http://www.elmundo.es/elmundodeporte/2004/04/06/champions/1081272908.html|title=El Depor humilla al campeón|last=|first=|date=8 квітня 2004|website=El Mundo Deportivo|publisher=|language=|accessdate=12 липня 2016}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://news.bbc.co.uk/sport2/hi/football/champions_league/3609737.stm|title=Deportivo 4-0 AC Milan|last=|first=|date=7 квітня 2004|website=BBC Sport|publisher=|language=|accessdate=16 липня 2016}}</ref>. Таким чином «Депортіво» став першим клубом в історіЇ Лиги Чемпіонів, який зумів відігратися після поразки у три м'ячі у першому матчі<ref>{{Cite web|url=http://www.dailymail.co.uk/sport/football/article-3072067/Deportivo-overturn-three-goal-lead-Champions-League-history.html|title=Deportivo are only side to overturn three-goal lead in Champions League history|last=|first=|date=7 травня 2015|website=Daily Mail|publisher=|language=|accessdate=16 липня 2016}}</ref>. У півфіналі команді протистояв «[[Порту (футбольний клуб)|Порту]]» під керівництвом [[Жозе Моурінью]]. Обидві гри були напруженими, долю переможця вирішив єдиний гол [[Дерлей|Дерлея]] з пенальті, що вивів португальців до фіналу. За підсумками сезону Ірурета втретє був визнаний Тренером Року.