Ваньянь Шен: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) Створена сторінка: {{Правитель:Король | ім'я = Тай-цзун | титулатура = | титул = Імператор Цзін... |
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 2:
| ім'я = Тай-цзун
| титулатура =
| титул = [[Династія Цзінь|Імператор Цзінь]]
| зображення = [[Файл:Wanyan Wuqimai.jpg|250px]]
| правління = [[1123]]—[[1135]]
Рядок 12:
| дата смерті = {{ДС|9|02|1135}}
| місце смерті = [[Хуейнінфу]]
| місце поховання = Дафаншань
| попередник = [[Ваньянь Агуда|Тай-цзу]]
| наступник = [[Сі-цзун (династія Цзінь)|Сі-цзун]]
| дружина = імператриця Ціньжень
Рядок 24:
'''Тай-цзун''' ({{lang-zh|太宗}}; *[[25 листопада]] [[1075]] — †[[9 лютого]] [[1135]]) — імператор [[династія Цзінь|династії Цзінь]] у [[1123]]—[[1135]] роках. Посмертне ім'я Тіюань.
== Життєпис ==
=== Підкорення Ляо ===
Походив зі знатного роду чжурчженів. Був молодшим сином Хелібо, вождя племені ваньянь, та доньки вождя племені налань (拏 懶). Народився у 1075 році, отрмиавши ім'я Уцімай. В подальшому прийняв ім'я Шен. Ще замолоду брав участь у походах свого брата-імператора [[Ваньянь Агуда|Тай-цзу]] проти держави Велике Ляо.
У 1123 році після смерті тайцзу, успадкував трон, прийнявши ім'я Тай-цзун. Про довжив політику попередника, спрямовану на знищення держави Ляо та посилення тиску на династію Сун в Китаї. Спочатку атаковано землі киданів з Ляо: у 1125 році родич імператора Ваньянь Луші завдав остаточної поразки Ляо, захопивши останнього володаря цієї держави Ттяньчжу.
=== Війна з Сун ===
У жовтні 1125 році спрямував війська на чолі із братом Ваньянь Гао проти китайської столиці Вяньцзін (сучасне місто [[Кайфен]]), спустошили північно-східні райони Китаю. Втім шлях йому перетнула величезне сунське військо під орудою досвідченого військовика Лі Гана. Розбити цей заслін чжурчженям не вдалося, і китайці зуміли відбити вороже нашестя. Ваньянь Гао уклав мирну угоду із Сун, а потім повів своїх кінних вояків, обтяжені величезною військовою здобиччю, в рідні місця.
У 1126 році почалася нова війська кампанія проти Сун. Цього разу раптовим ударом вдалося захопити Бяньцзін. Сунський імператор [[Хуей-цзун]], вражений втратою власної столиці, вирішив вступити в мирні переговори з Тай-цзуном. Він з'явився в їх похідний стан разом зі своїм сином-спадкоємцем [[Цінь-цзун (Сун)|Цінь-цзуном]]. Втім чжурчжені підступно захопили їх в полон, прагнучи, таким чином, переможно закінчити війну. Сунських володарів низвели до статусу простолюдинів й відвели полоненими до корінних володінь чжурчженів (на території сучасної Маньжурії). Такий успіх привів до падіння Сун в північному Китаї (відома стала як Північна Сун) й захопленю державою Цзінь значним областей Китаю.
Тай-цзун наказав продовжити завойовницький похід. Китайські човнярі перевезли чжурчженьских кіннотників на правий берег річки Янцзи. Військо Цзінь зайняло Тайпін і низку інших міст, населення яких не очікувало появи ворога під кріпосними стінами.
Завойовники-чжурчжені діяли рішуче, дотримуючись добре опрацьованого плану підкорення сусідньої країни. Їх військовику У Чжу вдалося в ході сміливого нападу спалити кораблі сунського флоту, який панував на річці Янцзи. Після цього з боями чжурчжені зуміли захопили важливе місто Нанкін.
У 1128 році головні військові події розгорнулися в басейні річки Янцзи. Чжурчженьске військо з наказу імператора Цзінь спробувала знову форсувати водну перешкоду, щоб зробити дальній похід на Південну Сун. Втім військовик останньої [[Юе Фей]], вміло використовуючи відтворену величезну річкову флотилію, розгромив військо Тай-цзуна біля берегів, а потім відтіснив його від Янцзи на північ.
З цього моменту боротьба тривала з перемінним успіхом до самої смерті Тай-цзуна. 1131 року видав накази, якими сприяв переселеню чжурчженів на китайські землі, при цьому заборонив перетворювати звичайних чжурчженських общинників на рабів. Водночас Тай-цзун намагався заспокоїти китайських селян, щоб запобігти повстанням. Наказами 1133 року наказав перемати одяг та імена китайців.
1134 року він призначив спадкоємцем трону внучатого небожа [[Сі-цзун (династія Цзінь)|Хелу]]. Помер 1135 року в палаці Мінде своєї столиці Хуейнінфу. В подальшому перепоховано в дафаншані (відомий як мавзолей Гун).
== Джерела ==
* [http://baike.baidu.com/item/完颜晟?fromtitle=金太宗&fromid=6569184&type=syn| 完颜晟]
[[Категорія:Імператори династії Цзінь]]
| |||