Водопостачання: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
BoratM (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
BoratM (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 45:
Схема водопостачання міста залежить від виду джерела водопостачання.
В Україні дослідження проб води з джерел господарсько-питного водопостачання (для оцінки їхнього стану) здійснюється згідно вимог ГОСТ 2761-84 «Джерела централізованого господарсько-питного водопостачання» та СанПіН 4630-88 «Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднень».<ref name="літ.5">[[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В.К.]] [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0000637%2EPDF Водопостачання і водовідведення: гідроекологічні аспекти: Підручник]. - К.: ВПЦ "Київський університет", 1999. - 319 с. ISBN 966-594-073-2</ref>
== Деякі вимоги до властивостей, складу та якості води ==
Рядок 72:
'''Окисненість''' зумовлюється вмістом у воді розчинених органічних речовин і слугує показником можливого забруднення цими речовинами, що розкладаються - чим вищий показник окиснюваності, тим гірша якість води.
'''[[Мінералізація води]]''' (у водопровідній практиці - сухий залишок) - вміст у воді розчинених солей у мг/дм³. Згідно нормативних вимог мінералізація води у джерелі централізованого водопостачання не може перевищувати 1000 мг/дм³ (1 г/дм³)<ref name="літ.6">[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2010_05_12/an/68/RE17747.html#68 Державні санітарні норми та правила "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10)]</ref> , але може бути 1500 мг/дм³ (1,5 г/дм<sup>3</sup>) - за погодженням з головним санітарним лікарем відповідної адміністративної території України. В той же час, за показником фізіологічної повноцінності мінерального складу води - оптимальною є мінералізація 0,2-0,5 г/дм<sup>3</sup>. Для прикладу, мінералізація води р. Дніпро становить 300-350 мг/дм³, підземних вод у бюветах м. Києва - 500-600 мг/дм³.<ref name="літ.5"
Ступінь ''бактеріологічного забруднення води'' визначається кількістю бактерій, яка міститься у 1 см<sup>3</sup> води. Вирізняють патогенні (хвороботворні) і сапрофітні бактерії. Для оцінки
Рядок 94:
== З історії водопостачання в Україні ==
Перший централізований [[водопровід]] у [[Київ|Києві]] із забором води з [[Дніпро|Дніпра]] і очищенням (водопідготовкою) її на піщаних фільтрах збудовано у 1872 р.<ref name="літ.5"
У 1960 р. [[водогін]] мали 275 міст України з 332. Тобто, 57 міст залишалися без централізованого водопостачання. У містах з наявним водо, ним було обладнано лише 62% міського державного житлового фонду. Найбільшого благоустрою житла було досягнуто на той час у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Запоріжжі, Львові та ін. містах.
Рядок 108:
* Запольський А.К. Водопостачання, водовідведення та якість води: Підручник. - К.: Вища школа, 2005. - 671 с.
* {{МГЕ|nocat=1}}
* [[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В.К.]] [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0000637%2EPDF Водопостачання і водовідведення: гідроекологічні аспекти: Підручник]. - К.: ВПЦ "Київський університет", 1999. - 319 с.
* Шульга М. О., Деркач І. Л., Алексахін О. О. Інженерне обладнання населених місць: Підручник. — Харків: ХНАМГ, 2007. — 259 с.
| |||