|
'''Інді́йський океа́н''' — третій за розміром [[океан]] на [[Земля|Землі]], між [[Африка|Африкою]], [[Азія|Азією]], [[Австралія|Австралією]] та [[Антарктида|Антарктидою]] і займає близько 20% водної поверхні Землі
Глибина — до 7 729 м.
Загальна площа становить 76,2 млн. км², у тому числі прилеглі акваторії — 2,8 млн. км². Глибина — до 7 729 м ([[Зондський жолоб]]), середня — 3 897 м; солоність 34-41‰.
== Загальні характеристики ==
[[Файл:Indian Ocean - en IHO.png|міні|ліворуч|250пкс|Індійський океан, відповідно до [[The World Factbook|Світової книги фактів]] [[ЦРУ]] (синя область) та за визначенням [[Міжнародна гідрографічна організація|МГО]] (чорний контур).]]
Згідно зі [[The World Factbook|Світовою книгою фактів]], Індійський океан омиває береги [[Африка|Африки]], [[Азія|Азії]] та [[Австралія|Австралії]]. Межа з [[Атлантичний океан|Атлантичним]] проходить по довготі [[мис Голковий|мису Голковий]] (20-й меридіан), з [[Тихий океан|Тихим океаном]] по довготі мису [[Південно-Західний мис (Тасманія)|Південно-Західний]] на острові [[Тасманія]] (меридіан 146° 55'). Також на півдні виділений [[Південний океан]], межа з яким проходить по 60-й південній паралелі<ref>{{cite web |title= Indian Ocean |work= [[The World Factbook]] |publisher= [[Central Intelligence Agency]] |url= https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/xo.html |accessdate= 27 November 2010}} {{ref-en}}</ref>.
Південна
Третя редакція «Меж океанів та морів» (Limits of Oceans and Seas) [[Міжнародна гідрографічна організація|Міжнародної гідрографічної організації]] визначає дещо інші межі океану<ref name="iho-ohi.net">{{cite web|url=http://www.iho-ohi.net/iho_pubs/standard/S-23/S23_1953.pdf|title=Limits of Oceans and Seas, 3rd edition|year=1953|publisher=International Hydrographic Organization|accessdate=2010-02-06|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZYwT9re|archivedate=2013-06-22}} {{ref-en}}</ref>. Це визначення виключає будь-які окраїнні водні об'єкти, які окремо визначаються МГО (наприклад, [[Бенгальська затока]] та [[Аравійське море]]), хоча вони, як правило, розглядаються як частина Індійського океану. Так, північні межі океану встановлюються так: південна межа [[Аравійське море|Аравійського моря]] і [[Лакшадвіп (море)|моря Лакшадвіп]], південна межа [[Бенгальська затока|Бенгальської затоки]], південна межа [[:en:East Indian Archipelago|Східно-Індійського архіпелагу]] та південна межа [[Велика Австралійська затока|Великої Австралійської затоки]].
Південна ж межа, натомість, проходить по узбережжю [[Антарктида|Антарктиди]].
У 2000 році МГО перевизначила Індійський океан, посунувши його південну межу до 60° пд.ш., виділивши у водах на південь від цієї лінії [[Південний океан]]. Це нове визначення досі не ратифіковане (протест був поданий [[Австралія|Австралією]]<ref>{{cite news|url=http://www.theage.com.au/articles/2003/12/21/1071941610556.html|title=Canberra all at sea over position of Southern Ocean|last=Darby|first=Andrew|date=22 December 2003|publisher=The Age|accessdate=21 December 2009}} {{ref-en}}</ref>), хоча воно вже використовується МГО та іншими. Якщо і коли визначення 2000 року буде прийняте, буде опубліковано 4-е видання «Меж океанів і морів», відновивши [[Південний океан]], який було спочатку зазначено в 2-му виданні, а згодом виключено з 3-го видання.
=== Моря та затоки ===
=== Острови ===
Островів в Індійському океані мало і зосереджені вони переважно в західній частині та поділяються на три групи за генезисом<ref name="Волошин">''Волошин І. І., Чирка В. Г.'' Географія Світового океану: Навчальний посібник для вчителів. — К.: Перун, 1996. — 224 с: іл. ISBN 5-7707-9969-2</ref>:
* '''[[Материкові острови]]''' — [[Мадагаскар (острів)|Мадагаскар]], [[Великі Зондські острови|Великі Зондські]], [[Тасманія]], [[Шрі-Ланка]], [[Сокотра]], [[Куріа-Муріа]] та ланцюг дрібних островів уздовж берегів [[Аравія|Аравії]], Індокитаю та Західної Австралії. Більша частина материкових островів — це [[вапняк]]ові плато на [[докембрій]]ських [[граніт]]ах. Окрім них, єЄ ще й гористі, також складені докембрійськими породами. Особливу будову мають [[Сейшельські острови]], єдині гранітні споруди в межах [[Ложе океану|ложа океану]].
* '''[[Вулканічні острови]]:'''
** ''Острови перехідної зони'' є елементами [[Острівна дуга|острівних дуг]] — Великі Зондські, [[Андаманські острови|Андаманські]] та [[Нікобарські острови|Нікобарські]]. Вони мають гірський рельєф та є вершинами гірських хребтів або вулканічних конусів. У фундаменті цієї групи островів лежать [[базальт]]и і (в меншій кількості) [[вулканічний туф|вулканічні туфи]].
** ''Вулканічні острови відкритого океану'' — [[Коморські острови|Коморські]], [[Маскаренські острови|Маскаренські]], [[Амстердам (острів)|Амстердам]], [[Сен-Поль (острів)|Сен-Поль]], [[Кергелен (архіпелаг)|Кергелен]], [[Крозе]], [[Прінс-Едуард]]. Це переважно невеликі надводні вершини вулканів. Майже всі вони облямовані кораловими рифами.
* '''[[Атол|Коралові атоли]]''' — [[Лаккадівські острови]], [[Мальдівські острови|Мальдівський архіпелаг]], [[Чагос]], [[Кокосові острови]]. Особливість Індійського океану. Атоли складені з коралового піску, гравію, щебню та великої кількості мушель. Поширені також складні атоли — величезні кільцеподібні коралові споруди, що мають діаметр до 150 км і складаються з багатьох дрібніших атолів (атоли Лаккадівських, Мальдівських, [[Амірантські острови|Амірантських]], Кокосових островів та архіпелагу Чагос). На всіх коралових островах ростуть переважно [[Кокосова пальма|кокосові пальми]]. На берегах більшості [[лагуна|лагун]] збереглися густі [[Мангровий ліс|зарості мангрів]], які особливо характерні для Амірантських островів. Чимало островів сформувалося завдяки підняттю коралових рифів. [[Острів Різдва]] (356 м над рівнем моря) утворився на вершині [[Кокосове підняття|Кокосового підняття]]. [[Тромлен|Острів Тромлен]] (5 м над рівнем моря) увінчує вершину підводної гори на дні [[Маскаренська улоговина|Маскаренської улоговини]] (4000 м).
=== Течії ===
Важливі теплі течії: Мусонні, [[Південна Пасатна течія|Південна Пасатна]], [[Мозамбіцька течія|Мозамбіцька]], [[Мадагаскарська течія|Мадагаскарська]], [[Течія мису Голкового|Голкова]].
Холодні течії: [[Західно-Австралійська течія|Західно-Австралійська]], [[Течія Західних вітрів|Антарктична циркумполярна]].
=== Річки ===
В Індійський океан впадають такі річки: [[Ґанґ]] із [[Брахмапутра (ріка)|Брахмапутрою]], [[Іраваді]], [[Салуїн]], [[Замбезі]], [[Інд]], [[Муррей]] (Маррі).
=== Судноплавство ===
Судноплавний в основному з [[Суецький канал|Суецького каналу]] і [[Перська затока|Перської затоки]], до [[Індія|Індії]] і [[Малаккська протока|Малаккської протоки]].
Головні порти: [[Суец]] ([[Єгипет]]), [[Рас-Таннура]] ([[Саудівська Аравія]]), [[Карачі]] ([[Пакистан]]), [[Мумбаї]], [[Калькутта]] ([[Індія]]), [[Коломбо]] ([[Шрі-Ланка|Шрі Ланка]]), [[Янґон]] ([[М'янма]]), [[Перт]] ([[Австралія]]), [[Порт-Елізабет]] ([[ПАР]]).
== Історія формування ==
Індійський океан сформувався на стику юрського і крейдового періодів в результаті розпаду Гондвани. Тоді відбулося відділення Африки і Декана від Австралії з Антарктидою, а пізніше — Австралії від Антарктиди (у палеогені, близько 50 мільйонів років тому).
== Рельєф дна ==
[[Файл:Indian Ocean bathymetry srtm.png|thumb|[[Батиметрія|Батиметричний]] профіль Індійського океану]]
{{main|Рельєф і геологічна будова Індійського океану}}
У районі [[Родригес (острів)|острова Родригес]] ([[Маскаренські острови|Маскаренский архіпелаг]]) існує т. зв. потрійне з'єднання, де сходяться [[Центрально-Індійський хребет|Центрально-Індійський]] і [[Західно-Індійський хребет|Західно-Індійський]] [[Океанічні хребти|хребти]], а також [[Австрало-Антарктичне підняття]]. Хребти складаються з обривистих гірських ланцюгів, порізаних перпендикулярними або косими по відношенню до осей ланцюгів скидами і розділяють базальтове [[дно океану]] на 3 сегменти, а їх вершини являють собою, як правило, згаслі вулкани. Дно Індійського океану вкрите відкладеннями [[крейдовий період|крейдового]] і пізніших періодів, товщина шару яких коливається від кількох сотень метрів до 2-3 км. Найглибший з численних жолобів океану — [[Яванський жолоб|Яванський]] (4 507 км в довжину і 29 км в ширину). Річки, що впадають в Індійський океан, несуть із собою величезні кількості осадового матеріалу, особливо з території [[Індія|Індії]], створюючи високі [[Наноси|наносні пороги]].
Узбережжя Індійського океану рясніє [[кліф]]ами, [[дельта річки|дельтами]], [[атол]]ами, прибережними [[Риф (геологія)|кораловими рифами]] і солоними [[болото|болотами]], порослими [[мангровий ліс|манграми]]. Деякі острови — наприклад, [[Мадагаскар (острів)|Мадагаскар]], [[Сокотра]], [[Мальдівський архіпелаг|Мальдівські]] — є фрагментами давніх материків, інші — [[Андаманські острови|Андаманські]], [[Нікобарські острови|Нікобарські]] або [[острів Різдва]] — мають вулканічне походження. Вулканічне походження також має розташоване в південній частині океану [[Кергеленське плато]].
== Клімат ==
У даному регіоні виділяються чотири витягнутих уздовж паралелей кліматичних пояси. У першому, розташованому на північ від 10° південної широти, переважає мусонний клімат з частими циклонами, переміщаються в напрямку узбереж. Влітку температура над океаном становить 28-32 °C, взимку знижується до 18-22 °C. Друга зона (пасатна) розташовується між 10 і 30 градусом південної широти. Протягом всього року тут дмуть південно-східні вітри, особливо сильні з червня по вересень. Середня річна температура досягає 25 °C. Третя кліматична зона лежить між 30 і 45 паралеллю, в субтропічних і помірних широтах. Влітку температура тут сягає 10-22 °C, а взимку — 6-17 °C. Від 45 градусів і південніше характерні сильні вітри. Взимку температура тут коливається від −16 °C до 6 °C, а влітку — від −4 °C до 10 °C.
Пояс вод Індійського океану між 10 градусами північної широти і 10 градусом південної широти називається [[термічний екватор|термічним екватором]], де температура поверхневих вод становить 28-29 °C. На південь від цієї зони температура знижується, біля берегів [[Антарктида|Антарктиди]] досягаючи −1 °C. У січні і лютому лід уздовж узбережжя цього материка підтає, величезні крижані брили відламуються від крижаного покриву [[Антарктида|Антарктиди]] і дрейфують в напрямку відкритого океану.
Північніше температурні характеристики вод визначаються [[мусон]]ною циркуляцією повітря. Влітку тут спостерігаються температурні аномалії, коли [[Сомалійська течія]] охолоджує поверхневі води до температури 21-23 °C. У східній частині океану на тій же географічній широті температура вод становить 28 °C, а найвища температурна відмітка — близько 30 °C — була зафіксована в [[Перська затока|Перській затоці]] та [[Червоне море|Червоному морі]]. Середня солоність океанських вод становить 34,8‰. Найсолоніші води [[Перська затока|Перської затоки]], [[Червоне море|Червоного]] і [[Аравійське море|Аравійського морів]]: це пояснюється інтенсивним [[випаровування]]м при невеликій кількості прісної води, що надходить до моря від річок.
== Флора і фауна ==
[[Флора]] і [[фауна]] даного регіону надзвичайно багаті. Рослинний світ представлений [[бурі водорості|бурими]], [[червоні водорості|червоними]] та [[зелені водорості|зеленими водоростями]]. Типовими представниками [[зоопланктон]]у є веслоногі рачки ([[копеподи]]) ({{lang-la|Copepoda}}), [[сифонофори]] ({{lang-la|Siphonophorae}}) і крилоногі молюски ([[птероподи]]) ({{lang-la|Pteropoda}}). Океанські води населяють [[молюски]], [[кальмари]] ({{lang-la|Teuthida}}), [[краби]] і [[лангуст]]и ({{lang-la|Achelata}}).
Характерними мешканцями океанів є [[наутилус]]и ({{lang-la|Nautilus}}), [[голкошкірі]] ({{lang-la|Echinodermata}}), [[корали]] [[фунґія скрупоса]] ({{lang-la|[[:en:Fungia scruposa|Fungia scruposa]]}}), [[серіатопора]] ({{lang-la|Seriatopora}}), [[синулярія]] ({{lang-la|Sinularia}}). До [[ендемік]]ів відносяться [[морські змії]] ({{lang-la|Hydrophiinae}}) та [[дюгонь]] ({{lang-la|dugong}}) — [[ссавець]] ряду [[сиреноподібні|сиреноподібних]]. Нерідко зустрічаються [[морські черепахи]] ({{lang-la|Chelonioidea}}), [[тюлені]] ({{lang-la|Phoca}}), [[дельфіни]] ({{lang-la|Delphinidae}}) та інші [[китоподібні]] ({{lang-la|Cetacea}}).
Велика частина вод Індійського океану лежить в тропічному і помірному поясах. У теплих водах мешкають численні [[корали]], які, разом з іншими організмами — такими, наприклад, як [[червоні водорості]] — будують [[кораловий острів|коралові острови]]. У [[кораловий риф|коралових рифах]] живуть різноманітні [[тварини]]: [[губки]] ({{lang-la|Porifera}}, {{lang-la|Spongia}}), [[молюски]] ({{lang-la|Mollusca}}), [[краби]] ({{lang-la|Brachyura}}), [[голкошкірі]] ({{lang-la|Echinodermata}}) і [[риби]] ({{lang-la|Pisces}}). У тропічних [[Мангровий ліс|мангрових заростях]] живуть [[ракоподібні]] ({{lang-la|Crustacean}}), [[молюски]] та [[медузи]] (діаметр останніх іноді перевищує 1 м).
Найчисленнішими [[риби|рибами]] Індійського океану є [[Анчоусові|анчоуси]] (Engrauliidae), [[летючі риби]] ({{lang-la|Exocoetidae}}), [[тунець]] ({{lang-la|Thunnus}}) і [[акули]] ({{lang-la|Selachimorpha}}). Також [[Риби]] представлені [[Губаневі|губаневими]] ({{lang-la|Labridae}}), [[щетинозубі|щетинозубими]] ({{lang-la|Chaetodontidae}}), світними анчоусами ([[міктофіди|міктофідами]]) ({{lang-la|Myctophidae}}), [[риби-папуги|рибами-папугами]] ({{lang-la|Scaridae}}), [[риби-хірурги|рибами-хірургами]] ({{lang-la|Acanthuridae}}), [[Крилатка отруйна|отруйними крилатками]] ({{lang-la|[[:en:Pterois volitans|Pterois volitans]]}}) та [[лопатепері|лопатеперими]] рибами ({{lang-la|Crossopterygii}}).
Орнітофауна представлена, зокрема, [[фрегат (птах)|птахами-фрегатами]] ({{lang-la|Fregata}}), [[Альбатросові|альбатросами]] ({{lang-la|Diomedeidae}}) і декількома [[вид (біологія)|видами]] [[антарктичні пінгвіни|антарктичних пінгвінів]] ({{lang-la|Pygoscelis}}).
== Економічне значення ==
[[Файл:Grand Anse-La Digue-Seychellen.jpg|thumb|right|200px|Вид на узбережжі Сейшельських островів, розташованих в Індійському океані.]]
Індійський океан через переважно прохолодні води не є виробником планктону, за винятком ділянки уздовж північного кордону, і в деяких конкретних областях, тому риболовля обмежена прожитковим мінімумом. Риба в цьому океані має велике значення для зростання країн навколо нього, як для внутрішнього споживання так і на експорт. Рибаловецькі флоти Росії, Японії, Південної Кореї і Тайваню в основному займаються виловом креветок і тунця.
Індійський океан забезпечує істотні зв'язки між Близьким Сходом, Африкою і Східною Азією з Європою і Америкою. Таким чином, однією з найважливіших економічних функцій є перевезення вантажів. Європейські мандрівники плавали на схід і повернувся з шовками, килимами, чаєм і спеціями. В наш час{{коли}} підтримує особливо щільний рух нафти і нафтопродуктів з нафтових родовищ у Перській затоці і Індонезії.
Великі запаси вуглеводнів видобуваються в офшорних зонах з Саудівської Аравії, Ірану, індійської та західної Австралії. Близько 40% видобутку нафти на шельфі у світі відбувається в Індійському океані. Піщяні пляжі, багаті мінералами острови, особливо Індії, Південної Африки, Індонезії, Шрі-Ланки і Таїланду є місцями куди приїжає чимало туристів.
=== Рибний промисел ===
Значення Індійського океану для світового рибальського промислу невелика: улови тут становлять лише 5% від загального обсягу. Головні промислові риби тутешніх вод — [[тунець]], сардина, хамса, кілька видів акул, барракуди і [[скат]]и; ловлять тут також креветок, [[омар]]ів і [[лангуст]]ів.
=== Транспортні шляхи ===
Найважливішими транспортними шляхами Індійського океану є маршрути з Перської затоки в Європу та Північну Америку, а також з Аденської затоки в Індію, Індонезію, Австралію, Японію і [[Китай]].
=== Корисні копалини ===
Найважливішими корисними копалинами Індійського океану є [[нафта]] і [[природний газ]]. Їх родовища є на [[шельф]]ах Персидської і Суецької заток, в протоці Басса, на шельфі півострова [[Індостан]]. На узбережжях [[Мозамбік]]у, островів [[Мадагаскар]] і [[Цейлон]] експлуатуються ільменіт, [[монацит]], [[рутил]], тітанів і цирконій. Біля берегів Індії та Австралії є поклади бариту і [[фосфорит]]у, а в шельфових зонах Індонезії, [[Таїланд]]у та Малайзії в промислових масштабах експлуатуються родовища каситериту і ільменіту.
=== Піратство ===
У зв'язку з відносно високою інтенсивністю руху нафтових танкерів, існує велика активність піратів біля узбережжя Сомалі. Це становить загрозу для судноплавства на міжнародному рівні, оскільки цьому сприяє другий етап громадянської війни в Сомалі на початку XXI століття.
EUNAVFOR (Європейський союз військово-морської операції проти піратства, і військово-морської операції Європейського союзу проти піратства) є військовими операціями Європейського союзу, які спрямовані на зупинку, попередження і припинення актів піратства і озброєного розбою в водах поблизу Сомалі.
=== Держави узбережжя Індійського океану ===
; Aфрика
{{divcol|4}}
* {{ZAF}}
| 