Яремче: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
м replaced: в кінці → наприкінці , дзвінниц → дзвіниц, removed: за допомогою AWB
Рядок 68:
Відомий львівський історик [[Петро Сіреджук]] у «Хронології найдавніших згадок міст і сіл Галицької Гуцульщини» наводить дату першої згадки за архівним документом с. Дора — [[1618]] рік, [[Ямна]] — [[1618]] рік і Яремче — 1787 рік. Цікавою була символіка с. [[Дора]] XIX–XX ст., до складу якої тривалий час входило Яремче: постать лева, що крокує вліво (по-геральдичному). Лев зображений з піднятою лівою лапою.
 
Помітний слід в історії українського народу залишило карпатське [[опришки|опришківство]]. Вже в кінцінаприкінці XVII ст. в околицях Дори і Ямни з'являлися опришки. У загоні Нестора, якого 1618 р. шляхті вдалося спіймати біля Делятина, був один селянин з Ямної. Мешканці Дори і Ямної були учасниками загонів Пискливого та [[Пинтя|Пинті]] в 1703–1704 рр.; Григорія Дранки (дорянці Семен Кочержук, Семен Баюрак, Юрко Панчук, Петро Марчук) 1734 р.
Славетний ватажок опришків [[Довбуш Олекса|Олекса Довбуш]] часто бував в околицях Яремче. В селі Ямна проживала сестра Довбуша і звідси походив його побратим і племінник Павло Орфенюк, тут його підтримували однодумці Павло та Степан Дроніви. Уродженцем Дори був побратим і продовжувач справи Довбуша [[Баюрак Василь|Василь Баюрак]].
 
Рядок 126:
[[Файл:Upa 1947.jpg|thumb|250px|Повстанці з Острозького відділу в Суразьких лісах. Грудень 1947 р.]]
У селі Дора функціонував кооператив «Гаразд» з трьома крамницями і кушнірсько-кравецькою майстернею. Тут також організовано ощадну касу «Райфайзенка». Цікаво, що її вів на громадських засадах колишній державний секретар шляхів сполучення [[ЗУНР]] інженер залізниць [[Іван Мирон]] ([[1857]]–[[1940]]), який мешкав у Дорі. Активно діяло товариство «[[Сільський господар]]», що мало два відділи: [[пасічництво|пасічництва]] і [[шовківництво|шовківництва]]. В цьому гірському селі було посаджено кілька десятків садженців [[шовковиця|шовковиці]], а коли вони підросли, завезли гусениць [[шовкопряд]]а і розподілили між охочих господарів. Та грандіозні плани дорянського відділу «Сільського господаря» перервала війна.
 
М'який [[клімат]] з великою кількістю сонячних днів у році приваблював шанувальників відпочинку в Яремчі та Дорі, найбільше з-поміж української інтелігенції [[Львів|Львова]]. Так, у Дорі була вілла знаменитого професора [[Національний університет «Львівська політехніка»|Львівської політехніки]] доктора [[Бартель Казимир|К. Бартеля]]. Поблизу збудував свою віллу «Морослава» видатний український оперний [[співак]], «український Карузо» [[Михайло Голинський]] ([[1890]]–[[1973]]), який усіляко сприяв процвітанню Дори. Саме М. Голинський придбав тут гуцульську хату, ґрунтовно перебудував, умеблював і передав як дарунок для славетного художника [[Новаківський Олекса Харлампійович|Олекси Новаківського]] зі Львова.
 
Рядок 235:
=== Церкви ===
* Церква Успіння Пресвятої Богородиці(1884 р.),
* Церква св. Іоанна Милостивого з дзвінницеюдзвіницею (1663 р.),
* [[Церква святого пророка Іллі (Яремче)|Церква св. пророка Іллі]] (1937&nbsp;р., згоріла внаслідок пожежі 15 березня 2014&nbsp;р.<ref>[http://www.radiosvoboda.org/content/article/25298034.html В Яремчі згоріла дерев'яна церква в гуцульському стилі]</ref><ref>[http://vikna.if.ua/news/category/if/2014/03/15/16941/viewУ Дорі згорів монастир студитів святого Іллі. ФОТО]</ref>).
* Церкви: св. Петра і Павла;