Нафта: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Basio (обговорення | внесок) м Відкинуто редагування 31.134.105.89 (обговорення) до зробленого Білецький В.С. |
ReAl (обговорення | внесок) м →Походження назви: оформлення, суміш розкладок |
||
Рядок 15:
Українське слово «нафта» походить від [[Грецька мова|грецького]] ''νάφθα'', яким у давнину звали пальну рідину, вироблювану з нафти. Вона використовувалася замість освітлювальної олії, а також як компонент [[Грецький вогонь|«грецького вогню»]]. У сучасній грецькій словом ''νάφθα'' називають [[лігроїн]] — одну з нафтових фракцій. Від [[Латинська мова|латинського]] слова ''naphtha'' («пальна рідина», «лігроїн»), запозиченого з [[Давньогрецька мова|давньогрецької]], походять назви лігроїну у більшості європейських мов. Грецьке походження має і [[Турецька мова|турецьке]] ''neft'', від якого походить {{lang-ru|нефть}} («нафта»).
Грецьке ''νάφθα'', судячи з усього, має [[Перська мова|перське]] походження (''naft''). Походження перського ''naft'' неясне: одна з версій пов'язує його з [[Авестійська мова|авест.]] ''
Середньолатинська назва нафти ''petroleum'' («петролеум») походить від давньогрецького ''πετρέλαιον'', утвореного зі слів ''πέτρα'' («скеля») та ''ἔλαιον'' ([[Олія|«олія»]]). Тобто, буквально — «скельна олія», «кам'яна олія». Латинське слово послужило основою назвам нафти у більшості европейських мов: {{lang-fr|pétrole}}, {{lang-es|petróleo}}, {{lang-it|petrolio}}, {{lang-en|petroleum}}. У германських мовах, менш схильних до прямих запозичень, використовували напівкальку з латини, наприклад німецьке ''Erdöl'' — «земляна олія». В [[Американська англійська|американському варіанті англійської мови]] щодо нафти часто уживають слово
У слов'янських мовах поруч із запозиченою формою («нафта») використовувались самобутня назва «ропа», яка означала не тільки нафту та бітум, але й соляний розчин (походження терміну «ропа» пов'язане з використанням цих речовин у медицині, зокрема для загоєння ран). Не випадково на Західній Україні в районах нафтових родовищ спостерігаємо значну кількість топонімів, пов'язаних зі словом «ропа». Галицькі гірники, що видобували нафту, звалися «ріпниками», що назавжди закарбувалося в яскравих творах І. Франка («Борислав», «Борислав сміється» та ін.). Термін «ропа» зустрічається в українських писемних джерелах XVI ст. Крім того, на Західній Україні нафту називали «скельним олієм».<ref>Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.</ref>
|