Нафта: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Basio (обговорення | внесок)
м Відкинуто редагування 31.134.105.89 (обговорення) до зробленого Білецький В.С.
м →‎Походження назви: оформлення, суміш розкладок
Рядок 15:
Українське слово «нафта» походить від [[Грецька мова|грецького]] ''νάφθα'', яким у давнину звали пальну рідину, вироблювану з нафти. Вона використовувалася замість освітлювальної олії, а також як компонент [[Грецький вогонь|«грецького вогню»]]. У сучасній грецькій словом ''νάφθα'' називають [[лігроїн]] — одну з нафтових фракцій. Від [[Латинська мова|латинського]] слова ''naphtha'' («пальна рідина», «лігроїн»), запозиченого з [[Давньогрецька мова|давньогрецької]], походять назви лігроїну у більшості європейських мов. Грецьке походження має і [[Турецька мова|турецьке]] ''neft'', від якого походить {{lang-ru|нефть}} («нафта»).
 
Грецьке ''νάφθα'', судячи з усього, має [[Перська мова|перське]] походження (''naft''). Походження перського ''naft'' неясне: одна з версій пов'язує його з [[Авестійська мова|авест.]] ''nарtаnapta-'' («вологий»), тобто буквально — «вологість», «рідина». За іншою&nbsp;— воно походить від [[Аккадська мова|аккадського]] дієслова «вивергнути» (тобто, «вивержене землею»). Інші етимологічні гіпотези пов'язані з аккадським ''naptu'' («запалення») — це могло відображати паливні властивості нафти) або [[Мідійська мова|мідійським]] ''nafata'' («просочуватися»), тобто «просочене з надр землі»<ref>{{Cite book|title = Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009|last = |first = |year = |publisher = |location = |pages = |language = |isbn = }}</ref>.
 
Середньолатинська назва нафти ''petroleum'' («петролеум») походить від давньогрецького ''πετρέλαιον'', утвореного зі слів ''πέτρα'' («скеля») та ''ἔλαιον'' ([[Олія|«олія»]]). Тобто, буквально — «скельна олія», «кам'яна олія». Латинське слово послужило основою назвам нафти у більшості европейських мов: {{lang-fr|pétrole}}, {{lang-es|petróleo}}, {{lang-it|petrolio}}, {{lang-en|petroleum}}. У германських мовах, менш схильних до прямих запозичень, використовували напівкальку з латини, наприклад німецьке ''Erdöl''&nbsp;— «земляна олія». В [[Американська англійська|американському варіанті англійської мови]] щодо нафти часто уживають слово «''oil»'', тобто «олія».
 
У слов'янських мовах поруч із запозиченою формою («нафта») використовувались самобутня назва «ропа», яка означала не тільки нафту та бітум, але й соляний розчин (походження терміну «ропа» пов'язане з використанням цих речовин у медицині, зокрема для загоєння ран). Не випадково на Західній Україні в районах нафтових родовищ спостерігаємо значну кількість топонімів, пов'язаних зі словом «ропа». Галицькі гірники, що видобували нафту, звалися «ріпниками», що назавжди закарбувалося в яскравих творах І. Франка («Борислав», «Борислав сміється» та ін.). Термін «ропа» зустрічається в українських писемних джерелах XVI&nbsp;ст. Крім того, на Західній Україні нафту називали «скельним олієм».<ref>Гайко Г. І., Білецький В.&nbsp;С.&nbsp;Історія гірництва: Підручник.&nbsp;— Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013.&nbsp;— 542 с.</ref>