Відкрити головне меню

Зміни

1844 байти додано ,  2 роки тому
доповнення, джерела, оформлення, уточнення
|Зображення=[[Файл:Cyrillic_letter_Ka.png]]
}}
'''К''' («ка») — літера кириличної абетки.
'''К''' — п'ятнадцята [[Буква|літера]] [[українська абетка|українського]] та інших слов'янських алфавітів. Походить від старослов'янської кириличної літери к («како»), запозиченої з греко-візантійського уставного письма.
 
== Історія ==
'''К''' — п'ятнадцята [[Буква|літера]] [[українська абетка|українського]] та інших слов'янських алфавітів. Походить від старослов'янської кириличної літери к («како»), запозиченої з греко-візантійського уставного письма.
 
В давньоруській і староукраїнській писемностях у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма ([[Устав (письмо)|устав]], [[півустав]], [[скоропис]]) мало кілька графічних варіантів, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.
 
 
== Використання ==
К — п'ятнадцята [[Буква|літера]] [[українська абетка|української абетки]].
 
В сучасній українській мові цією літерою позначають задньоязиковий глухий зімкнений приголосний звук.
 
 
У старослов'янській кириличній писемності літера '''К''' мала числове значення [[20 (число)|«двадцять»]]. Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «п'ятнадцять». При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: шифр № 10-'''к''' і т. д.
 
== Інше ==
* В українській мові існує слово, яке складається з тільки з цієї літери&nbsp;— прийменник «к» (варіант&nbsp;— «ік»)<ref>{{СУМ-11|К}}</ref>. Зараз воно вважається застарілим, але у сполученні з давальним відмінком колись широко вживалося замість прийменника «до»: ''«К Енею руки простягає»'' (І.&nbsp;П.&nbsp;Котляревський, «Енеїда»), ''«Увесь день були замуровані вікна, і к вечору мороз рогом поліз»'' ([[Васильченко Степан Васильович|С.&nbsp;В.&nbsp;Васильченко]], «Мороз»). Вже на початок XX&nbsp;ст. цей прийменник вживався дуже рідко: здебільшого для вказання часу і в лайливих висловах (''«Іди к нечистій матері!», «Туди к лихій годині!»'' тощо)<ref>[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/%D0%BA К // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка.&nbsp;— К., 1907—1909.&nbsp;— Т. 2.&nbsp;— С. 202.]</ref>. «[[Словарь української мови]]» засвідчує і фонетичний варіант цього слова&nbsp;— «ґ»<ref>[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/%D2%91 Ґ // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка.&nbsp;— К., 1907—1909.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 345.]</ref>.
 
== Таблиця кодів ==
* ''[[Півторак Григорій Петрович|Півторак Г. П.]]'' К // [[Українська мова (енциклопедія)|Українська мова. Енциклопедія]].&nbsp;— К.: Українська енциклопедія ім. М.&nbsp;П.&nbsp;Бажана, 2000.
 
== Примітки ==
{{reflist}}
[[Категорія:Українська абетка]]