Комплексне число: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Inna Z (обговорення | внесок)
м replaced:  — →  — , Вавілон → Вавилон, removed: (2) за допомогою AWB
Рядок 15:
Дійсні числа є в цій моделі підмножиною множини комплексних чисел і представлені парами виду <math>(x,\;0)</math>, причому операції з такими парами узгоджені зі звичайними додаванням і множенням дійсних чисел. Нуль зображується парою <math>0=(0,\;0),</math>, одиниця — <math>1=(1,\;0),</math>, а уявна одиниця — <math>i=(0,\;1).</math>. На множині комплексних чисел нуль і одиниця мають ті ж властивості, що і на множині дійсних, а квадрат уявної одиниці, як легко перевірити, дорівнює <math>(-1,\;0)</math>, тобто <math>-1.</math>
 
Нескладно показати, що визначені вище операції мають ті ж властивості, що й аналогічні операції з числами. Винятком є ​​тількитільки властивості, пов'язані з відношенням порядку (більше-менше), тому що розширити порядок дійсних чисел, включивши в нього всі комплексні числа і при цьому зберігши звичайні властивості порядку, неможливо.
 
== Арифметичні дії та інші операції ==
Рядок 151:
також є ізоморфною полю <math>\mathbb{C}</math>, і породжує альтернативну структуру на полі <math>\mathbb{R}^2</math>. Ці структури можна узагальнити і формі комплексних структур на дійсному лінійному просторі.
 
[[Гіперкомплексні числа]] є ще одним способом генералізації комплексних чисел - наприклад, [[подвійні числа]] виду <math>\ a + bj,</math> де <math>\ a,b</math> — [[дійсні числа]]; <math>\ j</math> &nbsp;— [[уявна одиниця]], така що<math>\ j^2 = +1.</math>.
 
Ще більш широкими узагальненнями комплексних чисел можна вважати [[Алгебра Кліфорда|алгебри Кліфорда]], побудовані на комплексних векторних просторах.
Рядок 191:
== Історія ==
 
Квадратні корені були відомі ще у давньому ВавілоніВавилоні<ref>[http://profmeter.com.ua/communication/learning/course/course17/lesson809/]</ref>, проте всі давні автори або взагалі не розглядали квадратні корені з від'ємних чисел, або ж просто зазначали їх неможливість.
 
Вперше, мабуть, уявні величини з'явилися у відомій праці «Велике мистецтво, або про правила» алгебри [[Джироламо Кардано|Кардано]] ([[1545]]) під час розв'язку квадратного рівняння x<sup>2</sup> - 10x + 40 = 0, який однак, визнав їх "беззмістовними, хоча і хитромудрими". Користь уявних величин, зокрема, при розв'язуванні кубічного рівняння, у випадку, коли дійсні корені многочлена виражаються через кубічний корінь з уявних величин, що не приводиться, вперше оцінив [[Бомбеллі Рафаель|Бомбеллі]] ([[1572]]), хоча і він вважав комплексні числа даремною забавкою.