Монумент Слави (Полтава): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Tryhlav (обговорення | внесок)
м →‎Опис: зображення
м replaced: У кінці → Наприкінці , гратк → ґратк за допомогою AWB
Рядок 26:
 
== Історія ==
Перший монумент на честь Полтавської битви встановлено у [[1778]] році на території [[Полтавська фортеця|Полтавської фортеці]] біля [[Спаська церква (Полтава)|Спаської церкви]]. У кінціНаприкінці [[XVIII століття]] розібраний. Напередодні 100-річного ювілею полтавський губернський архітектор [[Амвросимов Михайло Андрійович|Михайло Амвросимов]] виконав два ескізи пам'ятника у вигляді колони, увінчаної [[орел|орлом]], на зразок [[Тріумфальна колона|тріумфальних колон]], якими відзначалися перемоги у давньому [[Рим]]і. [[27 червня]] [[1804]] року на вулиці Олександрівській (тепер [[Вулиця Соборності (Полтава)|Соборності]]) було закладено фундамент майбутнього монументу. Ескізи Михайла Амвросимова надіслали на розгляд до [[Петербурзька академія мистецтв|Петербурзької академії мистецтв]], де їх доручили опрацювати відомому архітектору [[Тома де Томон]]у. Підписаний ним проект датовано [[1805]] роком, будівництво розпочато у [[1806]] році. У роботах взяли участь скульптори Ф. Ф. Щедрін, І. П. Мартос, І. Гордєєв; відливав деталі майстер П. Якимов. Загальна вартість монумента становила понад 150 тисяч [[карбованець|карбованців]].
 
== Опис ==
[[Файл:DJI 0010.tif|thumb|250px|Монумент слави (панорама)]]
Монумент Слави — [[чавун]]на колона [[тосканський ордер|тосканського ордера]] на кубічному [[граніт]]ному постаменті, що стоїть на ступінчатому [[стилобат]]і у формі чотирикутного [[бастіон]]у, в основу якого вмонтовано 18 [[гармата|гармат]] (10 — з Полтавської фортеці, 8 — з [[Переволочна (Кобеляцький район)|Переволочної]]). Верхня площина огороджена литою чавунною [[Ґрати|граткоюґраткою]], декоративні стояки якої виконано у вигляді вкладених у піхви мечів, обернених клинком до землі, що символізувало завершення військових дій. Грані постаменту прикрашають горельєфні [[бронза|бронзові]] композиції з римською військовою атрибутикою. У центрі композиції з південно-східного та північно-західного боків — великі бронзові кільця у вигляді [[Змії|змій]], що тримають себе за хвіст, так зване «кільце повернення» — алегорія вічності і повторюваності світу. У кільці на південно-східній грані позначена дата Полтавської битви: «июня 27-го 1709 года». На протилежному боці: «Окончен в 1809 году». Однак монумент Слави було відкрито [[27 червня]] [[1811]] року.
 
Колона — [[цегла|цегляна]] одягнута чотирма чавунними кожухами, шви між якими закрито трьома пасками у вигляді вінків дубового листя. Колону увінчує півсфера, на якій — бронзовий позолочений орел з блискавками у кігтях і лавровим вінком у дзьобі; обернений у бік поля Полтавської битви. Висота колони разом з [[капітель]]ю 10,35 м, орла з полусферою — 2,11 м, розмах крил орла — близько З м, нижній діаметр колони — 1,84 м, верхній 1,30 м, розміри стилобата 12,2×12,2 м.