Спростовуваність: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Sanya3 (обговорення | внесок) м додана Категорія:Епістемологія науки з допомогою HotCat |
→Наївна спростовуваність: Виправив друкарську помилку. |
||
Рядок 5:
== Наївна спростовуваність ==
[[Файл:Black Swans.jpg|thumb|300p| «Всі лебеді білі» — спростовуване твердження. Можна довести, що воно хибне.]]
Спростовуваність була вперше запропонована [[Карл Поппер|Карлом Поппером]] у [[1930|30-x]] роках 20-го століття. [[Поппер Карл|Поппер]] зауважив, що два наступних типи тверджень є особливо цінними для науковців. Перший тип — це спостереження, наприклад 'цей лебідь білий'. [[логіка|Логіки]] називають такі твердження [[екзистенційна квантифікація|одинарними екзистенційними твердженнями]], оскільки вони стверджують існування конкретної речі. Вони можуть бути висловлені у формі ''Існує x, що є лебедем і є білим''. Другий тип тверджень категоризує усі поодинокі випадки чогось, наприклад, 'всі лебеді білі'. Логіки називають такі твердження [[універсальна квантифікація|універсальними]]. Розбір таких тверджень здійснюється у формі ''для всіх x, якщо x є лебедем, то x є білим''. ''Закони'' науки (точнішим терміном буде теорії), як правило, представлені у одній із цих форм. Ймовірно
[[Проблема індукції|Індуктивістська]] методологія припускає можливість переходу від набору поодиноких спостережень до універсальних тверджень. Тобто, ми можемо перейти від 'це білий лебідь', «це білий лебідь», і т. д., до універсального твердження 'всі лебеді білі'. Цей метод є очевидно ''логічно'' некоректним, оскільки завжди залишається можливість того, що десь є не-білий лебідь, що якимось чином уникає спостереження, що не заважає однак деяким філософам твердити, що наука базується власне на такому індуктивному методі. Поппер дотримувався думки, що наука не може ґрунтуватись на таких некоректних виводах, та спростовуваність була ним запропонована як рішення [[Проблема індукції|проблеми індукції]]. Він зауважив, що хоча одинарні екзистенційні твердження на зразок наведених вище не в змозі довести істинність універсальних тверджень, вони можуть їх спростувати. Достатньо одного спостереження не-білого лебедя, щоб довести хибність твердження 'всі лебеді білі'. У логіці це відповідає [[modus tollens]]. 'Це чорний лебідь' має наслідком 'існує x, що є лебедем і не є білим'. Хоча логіка в основі наївної фальсифікації є коректною, застосовуваність її є дещо обмеженою, і Поппер привернув увагу до цих обмежень у своїй праці ''Логіка наукового відкриття''.
| |||