Битва під Вінницею: відмінності між версіями

Помер під час облоги Замостя.

 

 

♦ Кальницький (Вінницький) полк — адміністративно-територіальна та військова одиниця XVII ст. у Правобережній Україні. Створений 1648 року під назвою Кальницький полк. Того ж року до нього приєднано Животівський полк. Полковий центр — місто Кальник (нині село Іллінецького району Вінницької області). Кальницький полк був заснований на початку Великого повстання 1648 року. Він призначався для перекриття Чорного шляху на випадок можливих вторгнень з боку Кримського царства, захисту від військ Речі Посполитої та для охорони переправ через Південний Буг.Untitled-2.png

Під час складання "Реєстру Війська Запорозького 1649 року" до Кальницького полку було вписано 2050 козаків. До полку було вписано весь склад Животівського полку та Подільського полку, які за умовами Зборівської угоди 1649 року мали бути скасованими. Полковником Кальницького полку у Реєстрі названо Івана Федоренка, якого деякі дослідники ототожнюють з Іваном Богуном, але деякі вважають, що це був Іван Куницький. Полк існував з 1648 по 1678 та з 1704 по 1708 роки. З центрами у Кальнику 1648 — 1653 , 1667 — 1678 роках і Вінниці 1653 — 1667 роках. Після перенесення центру полк став називатися Вінницьким. 1649 року складався з 19 сотень: Бабинської, Балабанівської, Борщагівської, Вінницької, Вороновицької, Дашівської, Животівської, Жорницької, Іллінецької, Кальницької, Кунянської, Липовецької, Немирівської, Ометинської, Погребищенської, Прилуцької, Рахнівської, Теплицької і Тетіївської. Порубіжне положення полку обумовило часту участь козаків цього полку в боях з польськими військами під час Визвольної війни. Після передачі Росією в 1667 року Правобережної України Польщі, за Андрусівським миром, полк занепав і був об'єднаний з Брацлавським полком. Кілька невдалих спроб відновлення Кальницького полку були зроблені гетьманами Іваном Мазепою та Іваном Скоропадським. Полк очолювали полковники: Остап (Євстафій) Усваницький (1648—1649), Іван Федоренко (1649—1650, 1654), Остап Гоголь (1649,1674), Іван Богун (1650, 1651, 1653—1657), Петро Стягайло (1652), Іван Сірко (1658—1659), Іван Вертелецький (1659—1660), а також О.Вінницький, В.Лобойко, В.Верениця, С.Коваленко, Т.Хмура, Мельник, К.Михалевський, М.Патович, Реврик, Г.Ковалевський, Г.Негревецький, О.Волошин (1704 — 1708). Зараз існує сучасний кальницький козацький полк

 

♦ 18 серпня 1649 р. був укладений Зборівський договір, за яким: · Україна отримувала автономію в складі Брацлавського, Київського і Чернігівського воєводств. · На території цих трьох воєводств влада належала гетьманові (з резиденцією у м. Чигирині) і козацькій старшині. Коронне польське військо не мало права тут стояти. · Чисельність козацького реєстрового війська збільшувалась до 40 тис. Вінниця згадувалася, як одне із міст на яке розповсюджувалась дія договору.