Хіпі: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Nestorivan (обговорення | внесок)
редагування
м replaced: ої практикою → ою практикою, typos fixed: 0-их → 0-х (3) за допомогою AWB
Рядок 1:
[[Файл:RussianRainbowGathering 4Aug2005.jpg|175пкс|праворуч]]
'''Хі́пі'''<ref>[http://www.ulif.mon.gov.ua/ulp/dict_all/index.php?find_slovo=%D1%85%D1%96%D0%BF%D1%96&dict=paradigm Стаття зі словника УЛІФ] немає згадки</ref> (''ще:'' '''Гі́пі''',<ref>[http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2012/07/24/145149.html Іван Лучук. Про львівських гіпі]</ref> ще '''Хіппі''', {{lang-en|'''''hippie''''', hippy}})&nbsp;— міжнародний молодіжний рух, виник у [[1965]] році у [[Сан-Франциско]] в контексті лібералізації і демократизації традиційного суспільства, один з найяскравіших проявів [[Контркультура|контркультури]], мав [[пацифізм|пацифістське]] забарвлення, справив істотний вплив на мистецтво, особливо на [[рок-музика|рок-музику]], з ним пов'язані такі поняття, як [[сексуальна революція]], [[психоделічна революція]]. Занепав на початку 1970-ихх років, перетворившись на одну з [[субкультура|субкультур]]. Був одним із символів епохи. Його учасники називали себе «Поколінням квітів, Дітьми квітів, Love Generation».
 
== Походження поняття «хіпі» ==
Рядок 28:
 
* Першою ознакою справжнього хіпі можна назвати ставлення до роботи і трудової дисципліни. Справжній хіпі зі зневагою ставився до постійної роботи, хоча він цілком здатний був трудитися як поденник. Зовсім інакше сприймав він працю для власного задоволення або на благо комуни. Головним в такій праці для нього була можливість самостійно розпоряджатися своїм часом.
* Другою ознакою можна позначити інтерес до наркотиків. Повсякденною практикою для хіпі було куріння марихуани, також було поширеним вживання ЛСД. Хіпі особливо цінували здатність наркотиків приводити настрій окремої людини в унісон з настроєм навколишніх. Взагалі, різницю між хіпі і наркоманом можна визначити так: якщо наркотик пропонує одкровення і кайф, для наркомана первинний кайф, для хіпі&nbsp;— одкровення. Наркотики для хіпі&nbsp;— лише менш витратний спосіб усвідомити те, що інакше можна осягнути тривалою медитативноїмедитативною практикою і читанням мантр.
* Третю ознаку умовно можна визначити як прагнення до відокремлення від суспільства. Для хіпі цей принцип є не банальним протестом, а справжнім пошуком альтернативи, спробою знайти якесь якісно інше життя.
* Життєву позицію хіпі добре ілюструє принцип «Займайся своїм ділом». Для хіпі це значило звернути свій погляд на проблему самоактуалізаціі, залишивши зовнішній світ осторонь.
Рядок 48:
 
== Хіпі в СРСР ==
Значного поширення контркультура хіппі набула у колишньому [[СРСР]]. Починаючи з [[1967]] у [[Москва|Москві]] й містах, розташованих близько до західного кордону&nbsp;— [[Ленінград]]і, [[Таллінн]]і, [[Рига|Ризі]], [[Вільнюс]]і, [[Каунас]]і, [[Ґродно]], [[Львів|Львові]], з'являються великі групи довговолосих. Спочатку вони, так чи інакше, були включені до протестних акцій і піддавалися репресіям&nbsp;— арешт групи Шарніра у Львові в листопаді [[1970]], розгони демонстрацій у Москві ([[1 червня]] [[1971]]), Гродно і Вільнюсі (в серпні [[1971]]), заворушення в Каунасі після самоспалення [[Ромас Каланта|Ромаса Каланти]] (травень [[1972]]). Репресії призвели до виникнення [[Система|Системи]]&nbsp;— неформальної мережі осередків хіпі по всій території Союзу, яка могла функціонувати в напівпідпільних умовах [[андеґраунд]]у (надавати житло, адреси по всій території Союзу, проводити культурні заходи&nbsp;— підпільні рок-концерти, виставки). Завдяки цьому рух в СРСР проіснував набагато довше, аніж на Заході. Витворився певний кодекс поведінки, хіпі чітко вирізняли себе серед членів традиційного суспільства («цивільних»), заперечували комсомол, службу в армії, працю на радянських підприємствах. Одночасно з цим вони уникали однозначних політичних кроків, через що їм не так просто було «пришити» політику. Постійним місцем збору хіпі в СРСР від початку 1970-ихх рр. і аж до горбачовської [[Перебудова|Перебудови]] був Таллінн, оскільки режим в Естонії був найбільш толерантним. Сюди з'їздилися на початку травня, коли починався автостопний сезон. 1 червня на [[День захисту дітей]] їхали до Москви. Щоліта, починаючи з [[1978]], відбувалися всесоюзні хіпі-[[сейшн]]и на річці [[Ґауя|Ґауї]] недалеко від Риги, під час святкування [[Ліго]] (латиського Івана Купала), їх започаткував [[Михаїл Бомбін]] з Риги. Найважчим для хіппі виявився період [[андроповщина|андроповщини]] [[1982]]–[[1984]]&nbsp;рр., коли багатьох учасників руху було арештовано і запроторено в тюрми й психлікарні. Із початком [[Перебудова|Перебудови]] і [[Гласність|Гласності]] в середовищах Системи з'являються спроби переосмислити ідеологію&nbsp;— маніфест «Хиппи от Системы к Богу» Генерала, Сталкера і Вороб'я (Москва, [[1986]]) та інші. Процеси демократизації в СРСР призвели до виходу Системи з підпілля і, як наслідок, до її розпаду.
 
== Хіпі в Україні ==
Найбільшою в Україні була хіп-тусовка у Львові, де традиційними були орієнтація на Захід і демократичні цінності. Перші розрізнені групи хіпуючої молоді були об'єднані у [[1968]]–[[1970]] В'ячеславом «Шарніром» Єреськом. Учасники групи Шарніра збиралися напівтаємно на місці польського [[Меморіал львівських орлят|Цвинтаря Орлят]] біля [[Личаківський цвинтар|Личаківського цвинтаря]]. З їхнього середовища вийшов перший з відомих маніфестів хіпі, також вони започаткували культ [[Джимі Хендрикс|Джимі Гендрикса]] у Львові, одразу після його смерті у вересні 1970 року. Проте у листопаді 1970-го Шарнір, який, окрім пацифізму, захоплювався ще й нацистською автентикою і трофейною зброєю, був арештований.
 
У 1970-ихх роках головним місцем збору став [[Республіка Святого Саду|Святий Сад]], де зосереджувалися учасники рок-гурту [[Супер Вуйки]] (лідер [[Ілько Лемко]]), відбувалися хіп [[сейшн]]и. Один із них, пов'язаний з культом [[Джимі Хендрикс|Гендрикса]], вилився у стихійну демонстрацію у Львові 17 вересня 1977 року.
 
У середовищі львівської хіпової тусовки у [[1976]] виникла перша на теренах СРСР байкерська група Ігоря «Пензеля» Венцславського. З неї вийшли письменники і поети [[Володимир Іванович Яворський|Волдмур Яворський]], [[Валерія Славникова]], [[Валерій «Звёздный» Султанов|Звёздный]], художники [[Олена Бурдаш]], [[Валерій «Дем» Дем'янишин|Дем]], [[Орест Макота]].