Немирів (селище): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м правопис, replaced: 0-ої → 0-ї, 0-их → 0-х (5), столітть → століть (2) за допомогою AWB |
Немає опису редагування |
||
Рядок 74:
У самому віденському поході в [[1683]] році взяв участь, — дещо спізнившись, — «п. Стадницький, Немирівський», згаданий кілька разів в листах короля до Марусеньки. Був то напевно [[Вікторин Стадницький]] — каштелян перемишльський, раніше каштелян любачівський, полковник [[белз]]ький, власник немирівських маєтків, який вже після битви під Віднем, привіз королеві улюблену ним «фудзию». Син Вікторина, відомий як «молодий перемишльський каштелянець», перебував при королівському дворі у [[Жовква|Жовкві]]. Брав участь разом з принцами Собєськими в карнавальних забавах взимку [[1694]] року. У володінні Стадницьких Немирів залишався ще до кінця XVIII століття. Пізніше місто перейшло до рук графів Мошинських, на коротко — Телецьких, а від 70-х років XIX до кінця 30-х років XX століття належав графам Крузенштерн.
З проголошенням [[ЗУНР]] у Немирові владу від австрійців перебрали українці: о. [[Кипріян Іван|Іван Кипріян і старши]]
У [[1940]]-[[1957]] рр. (за винятком [[1941]]-[[1944]] рр) селище було центром [[Немирівський район (Львівська область)|Немирівського району]]. У 1957 році його ліквідовано і територію приєднано [[Рава-Руський район|Рава-Руського району]].
|