Шлунок: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Jarozwj (обговорення | внесок) м Відкинуто редагування 93.75.9.170 до зробленого NickK |
доповнення |
||
Рядок 1:
[[Файл:Magendarmkanal.JPG|thumb|Схема будови шлунково-кишкового тракту людини:<br/> 1-[[Стравохід]], 2-'''Шлунок''', 3-[[Дванадцятипала кишка]], 4-[[Тонкий кишківник]], 5-[[Сліпа кишка]], 6-[[Апендикс]], 7-[[Товстий кишечник|Товста кишка]], 8-[[Пряма кишка]], 9-[[Анус]]]]
[[Файл:Gray1050-stomach.png|thumb|250px|Шлунок]]
'''Шлу́нок''' ({{lang-la|gaster
== Етимологія ==
Українське ''шлунок'' є [[германізм]]ом: вважають, що воно походить від незасвідченого [[Середньоверхньонімецька мова|сер.-в.-нім.]] слова ''*geslünge'' — «нутрощі» (пор. {{lang-de|Geschlinge}}), утвореного від [[Середньоверхньонімецька мова|сер.-в.-нім.]] ''slunt'' — «глотка» (пор. {{lang-de|Schlund}})<ref>{{ЕСУМ6}}</ref>.
У деяких діалектах збереглося слово ''желудок'' — воно походить від [[праслов'янська мова|праслов.]] ''*želǫdъkъ, *želǫdьcь''<ref>{{ЕСУМ2}}</ref>.
== Філогенез ==
Рядок 12 ⟶ 17:
У шлунку продовжується дія ферментів слини, і їжа зазнає подальшої хімічної та механічної обробки. Хімічна обробка їжі відбувається внаслідок дії на неї шлункового соку (який виділяеться парієтальними клітинами шлунка). Шлунковий сік — прозора рідина, що має кислу реакцію, містить ферменти, слиз і соляну (хлоридну) кислоту. За добу у людини виділяється від 0,5 до 2 літрів шлункового соку. Фермент пепсин (що утворюється під дією соляної кислоти, з пепсиногену, який виділяється головними клітинами шлунка) розщеплює складні білки на простіші молекули амінокислот. Шлунковий сік містить також ферменти, які розщеплюють жири (наприклад, жири молока). Слиз захищає стінки шлунка від дії соляної (хлоридної) кислоти та від самоперетравлювання власними білковими ферментами. Велике значення для процесів травлення в шлунку має соляна (хлоридна) кислота. Вона активує білкові ферменти, які виділяються із залоз у неактивному стані; зумовлює денатурацію та набухання білків, що сприяє кращому їхньому перетравленню; стимулює рухову активність шлунка, вбиває бактерії і припиняє гнильні процеси. Але як висока, так і низька кислотність порушують травлення в шлунку, призводять до низки хвороб. Тривалість перебування їжі в шлунку залежить від її складу. Жирна їжа затримується до 6-8 годин, вуглеводна-до 4 годин. Травлення в шлунку може відбуватися лише при температурі тіла 36-37°С і за наявності [[Хлоридна кислота|соляної (хлоридної) кислоти]].
Соляна кислота виділяється парієтальними клітинами шлунка. Активація віділення шлункового соку обумовлена дією гістаміну, гастрину та ацетилхоліну, а інгібує цей процес простогландини Е2 та І2
== Література ==
| |||