Бауер Євген Францевич: відмінності між версіями

[[1887]] року закінчив {{нп|Московське училище живопису, скульптури і зодчества||ru|Московское училище живописи, ваяния и зодчества}}. Змінив багато професій - працював художником-карикатуристом, складав сатиричні замітки для преси. Надалі проявив себе як майстер художньої фотографії, а перейшовши працювати до театру - як постановник, імпресаріо і, в першу чергу, професіонал в області сценографії. У 1890-х роках він одружується з акторкою і танцівницею Ліною Анчаровою (її прізвище він використовував у роки Першої світової війни в псевдонімі «Євгеній Анчаров», так як його прізвище звучало занадто «по-німецьки»).

 

 

З кінця [[1913]] до початку [[1917]] року Бауер ставить понад 80 фільмів, з яких на сьогодні збереглося менше половини. Бауер працює в основному в жанрах соціальної та психологічної драми (хоча серед його фільмів були і комедії), досягаючи постановочних вершин у фільмах «[[Мрії (фільм) |Мрії]]», «[[Після смерті (фільм, 1915)|Після смерті]]» (обидва — 1915), «[[Життя за життя (фільм, 1916)|Життя за життя]]» (1916), «[[Революціонер (фільм, 1917) |Революціонер]]» (1917). Він працював з провідними акторами російського німого кіно, в тому числі з [[Мозжухін Іван Ілліч|Іваном Мозжухіним]], [[Холодна Віра Василівна|Вірою Холодною]], [[Полонський Вітольд Альфонсович|Вітольдом Полонським]], [[Перестіані Іван Миколайович|Іваном Перестіані]], [[Каралли Віра Олексіївна|Вірою Каралли]] та іншими.