Колісники (Ніжинський район): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення
→‎Історія: уточнення підрозділів
Рядок 50:
 
Звідки ж походить назва Колісники?
 
=== XVII ст. ===
 
Здавна на території села жили умільці, які робили колеса. Назва відома з архівів під датою середини ХVII ст. Перші люди на території села з’явились більше ніж 400 років тому. Можна помітити два варіанти назви «Колесники» та «Колісники». Найперша назва села була Колесники, але пізніше стало відомо, що в селі жили люди, які робили колісниці, тому назва змінилась на Колісники. Від наших предків дійшли також різні географічні назви урочищ: «Глибока», «Свинюх», «Смолянка», «Хильківщина», «Приміровщина», «Калиновник», назви водоймищ: «Стрільцьове», «Біле озеро», «Довге озеро», назви районів села: «Козачий куток», «Коворотнівка», «Гончарівка», «Старий табір».
 
Історичні документи повідомляють, що Колісники в середині ХVII ст. належали ніжинському війтові Цурковському, а пізніше його зятеві Забілі Т. П., входили до другої ніжинської сотні Ніжинського полку.
 
=== XVIII-XX ст. ===
 
Не оминула тяжка панщина і наш край...
Рядок 68 ⟶ 72:
 
Таке воскресіння припало на роки повоєнної відбудови.
 
== Колісниківська школа ==
 
У 1964 році жителі Колісників радо вітали відкриття восьмирічної школи, яка і до цього часу не знає, що таке старість, адже вже важко полічити скільки змінилось у ній поколінь, скільки прийшло темних голів, а вийшло світлих. Навчалось, близько, 80-100 учнів. Але і вночі двері школи були відчинені для дорослих, які навчались у вечірній час.
 
Школа — це серце Колісників. Вона завжди пульсує життям. На подвір'ї відчуваєш себе у новому світі, долучаєшся до минувшини: чути шелест і запах лип, до навчання долучається дух пана Пампури…
 
=== XXI ст. ===
 
Школа завжди красива і ошатна, наповнена дитячим сміхом, радо вітає всіх своїх випускників. Належному стану школи ми завдячуємо мудрим її керманичам. Їх імена варто пам'ятати: Пінчук Петро Якович, Ставицький Петро Данилович, Кравченко Василь Дмитрович, Рабінович Борис Ізарович, Коворотна Валентина Олександрівна, адже вони долучились до шліфування нас як особистостей. У 2003 році відбулось злиття Григорівської та Колісниківської шкіл в одну дружню єдину родину. Стало ще веселіше і цікавіше.