Палій Олександр Володимирович: відмінності між версіями
Створена сторінка: {{Військовик2 | ім'я =Палій Олександр Володимирович | оригінал імені = | портре... Мітка: суміш розкладок у тексті |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 19:55, 17 листопада 2016
| Палій Олександр Володимирович | ||
|---|---|---|
 Молодший сержант | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
17 березня 1969 Новопілля | |
| Смерть |
10 серпня 2014 (45 років) Зелене | |
| Поховання | Кривий Ріг | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Формування |
.png){kind=small} | |
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
Олекса́ндр Володи́мирович Палі́й (нар. 17 березня 1969 — пом. 10 серпня 2014) — молодший сержант Збройних сил України. ЖиттєписПрацював машиністом на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Пішов одним з перших добровольців. Молодший сержант, головний сержант взводу, 40-й батальйон територіальної оборони «Кривбас». 10 серпня 2014-го БТР Олександра потрапив у засаду і підірвався на міні, загорівся. При спробі вибратися і загасити БТР був застрелений двома пострілами снайпера у спину. Тоді ж загинув вояк «Кривбасу» Сергій Бонцевич та два із «Правого сектору» — Олег Тарасюк й Анатолій Федчишин. У Олександра залишилися хвора мати, дружина і 18-річний син. Похований в Кривому Розі 13 серпня 2014-го, у місті оголошено жалобу. Нагороди та вшанування15 травня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[1] Примітки
Джерела |
||
