Аккад (держава): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
в якості → як |
|||
Рядок 109:
Перша наукова експедиція до [[Іран|Ірану]] і Месопотамії була здійснена ще в [[XVIII століття|XVIII]] столітті німецько-датським вченим К. Нібуром, однак до XIX століття ассиріології як науки не існувало. Основною препоною цьому була відсутність навичок читання [[Клинопис|клинописних]] джерел, зразки яких були зібрані ще європейцями в подорожах на Схід. Лише у [[1802]] році [[Георг Фрідріх Гротефенд|Г.-Ф. Гротефенд]] зробив перші кроки в дешифровці клінопису, проте, лише більш простого давньоперського, проте він сходив за формою знаків до месопотамського. Паралельно йому великий вклад був зроблений англійським дипломатом Г. Роулінсоном. В середині XIX століття відбувається активне розшифрування аккадського (вавилонсько-ассирійського) клинопису, найбільший внесок зробили Ж. Опперт і Е. Хінкс{{sfn|Крамер|2010|с=26-30}}{{sfn|Тураев|2004|с=33-34}}; в цей же час проводяться перші розкопки в Месопотамії{{sfn|Крамер|2010|с=33-34}}.
Дослідження клінописних джерел дозволило ідентифікувати титул «царь Шумеру і Аккаду» (аккад.šar Šumeri u Akkadi), яким часто називали себе месопотамські правителі. В той самий час, під час розкопок XIX століття в Ассирії були знайдені літописи царів [[Тукульті-апал-Ешарра I|Тіглатпалассара I]], [[Шульману-ашаред III|Салманасара III]] і [[Сін-аххе-еріба|Сінаххеріба]], в яких Аккадом називалась країна в Південній Месопотамії, в якій мешкав особливий народ<ref>{{ВТ-ЭСБЕ|Аккад}}</ref>. Неможливість традиційного читання ряду клинописних фрагментів або навіть цілих текстів, наштовхнула вчених на думку, що перед ними особлива мова, абсолютно не рідна вавилоно-ассирійській. Цю невідому мову вирішили назвати [[Аккадська мова|аккадською]]. Однак незабаром з'ясувалось, що аккадською (аккад. lišān ’Akkadî) називали свою мову власне вавилоняни і ассирійці. Тоді, виходячи з того ж титулу «šar Šumeri u Akkadi», невідому мову почали називати шумерська. Аккадською називається мова власне аккадців, так і їх
Вивчення Аккада не являло собою якоїсь окремої галузі, а йшло в загальному руслі розвитку ассиріології. Оскільки столиця цієї держави до цього часу не була знайдена, знання щодо Аккаду доповнювались з інших месопотамських міст, які безпосередньо входили в склад держави. [[Археологічні дослідження|Археологічні]] дослідження XIX, та [[XX століття|XX]] століття дали великий матеріал з історії культури цієї давньої держави{{sfn|Крамер|2010|с=34}}. В руках вчених опинились чисельні адміністративні, правові і господарські документи, царські написи, релігійні і частиною — літературні пам'ятки, дипломатичні договори, світська переписка, навіть шкільні тексти. Були знайдені різного роду стели, [[Обеліск|обеліски]], руїни палаців, велика кількість [[Циліндрична печатка|циліндричних печаток]], скульптури тощо. Паралельно здійснювалось вивчення аккадської мови, перша зведена праця з граматики і лексики була видана ще в 90-ті роки XIX століття Ф. Делічем. Було встановлено, що населення давньої держави говорило на його особливому, так званому староаккадському діалекті, який був попередником наступних вавилонських і ассирійських діалектів.
| |||