Вікіпедія

Давньоновгородський діалект: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
SieBot (обговорення | внесок)
Боти
103 917 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Давньоновгородський діалектдіялект''' — [[слов'янські мови|східнословсхідньослов'янський діалектдіялект]], поширений на території [[Новгородська республіка|Новгородської республіки]] до [[XV століття]]. Істотно відрізнявся від наддіалектноїнаддіялектної форми [[давньоруська мова|давньоруської мови]], яка була поширена ув давньому [[Київ|Києві]], а також од решти слов'янських мов.
 
Найяскравіша риса давньоновгородської фонетики — відсутність [[друга палаталізація|другої палаталізації]] (у коренях — ''кѣле'' 'цілий' (давньорус. ''цѣлъ''), ''хѣде'' 'сідий' ('сивий', давньорус. ''сѣдъ''), ''гвѣзда'' 'зірка' (давньорус. ''звѣзда''), перед закінченнями — ''ногѣ'' 'нозі' (давньорус. ''нозѣ''), ''рукѣ'' 'руці' (давньорус. ''руцѣ''); у деяких коренях відсутня також [[третя палаталізація]] (напр. основа 'весь' мала вигляд ''вьх-'' (давньорус. ''вьс-''). [[фонема|Фонеми]] /ц/ і /ч/ збігалися (''ноць'' 'ніч' (давньорус. ''ночь'') (так зване ''цокання''). Сполуки *tl, *dl могли розвинутися у ''кл, гл'': ''клещь'' 'лящ', ''привегле'' 'привів' (давньорус. ''привелъ'' з [[праслов'янська мова|праслов'янського]] ''*privedlъ''). Деякі давньоновгородські говірки мали рефлекси *ol, *or, що реалізувалися подібно до польського: ''злото'' 'золото' (давньорус. ''золото'', пол. ''złoto'').
 
Специфічна риса ув морфології — називний [[відмінок]] [[однина|однини]] чоловічого [[рід (мовознавство)|роду]] на -''е'' замість давньоруського (київського) -''ъ'' (''Иване'' 'Іван' (давньорус. ''Иванъ''), ''старе'' 'старий' (давньорус. ''старъ''), ''кето'' 'хто' (давньорус. ''къто''; перед цим -''е'' не було [[перша палаталізація|першої палаталізації]]: ''замъке'' 'замок', а не *''замъче''). Родовий відмінок однини жіночого роду мав закінчення -''ѣ'' замість давньоруського -''ы'' (''у женѣ'' замість ''у жены'').
 
Давньоновгородський діалектдіялект зник після того, як Новгород було завойованозавоювало [[Московське царство|МосковськимМосковське царствомцарство]] у [[1478]] роціроку. Деякі специфічні риси збереглися на новгородських землях і надалі (цокання, ''ять'' замість ''ы'' у родовому відмінку та інин.).
 
Новогородський діалектдіялект перш за все відомий за [[берестяні грамоти|берестяними грамотами]], що зазвичай писані чистим діалектомдіялектом, та лише інодіиноді зі впливом київських норм. Деякі діалектнідіялектні риси, як помилки, проникали ув пам'ятки [[писемність|писемностіписемности]].
 
Основна праця поз діалектудіялекту: Зализняк, Андрей Анатольевич. Древненовгородский диалект. Москва, [[1995]] (2-е изд., М., [[2004]]).
 
{{Шаблон:Слов'янські мови}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Давньоновгородський_діалект