Вікіпедія

Андріасян Аркадій Георгійович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Створено шляхом перекладу сторінки «Андриасян, Аркадий Георгиевич»
 
оформлення
Рядок 1:
{{Футболист
'''Аркадій Георгійович Андриасян''' (часто зустрічається — Андреасян) ({{Lang-hy|Արկադի Գեորգիի Անդրեասյան}}; <span class="bday" title="1947-8-11">[[11 серпня]] [[1947]]</span><span class="bday" title="1947-8-11"></span>, [[Баку]], [[Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка|Азербайджанська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянський]] [[Футбол|футболіст]] ([[півзахисник]]), тренер. Чемпіон і володар Кубка СРСР, призер Олімпійських ігор. Майстер спорту СРСР (1971). Майстер спорту СРСР міжнародного класу та заслужений тренер [[Вірменська Радянська Соціалістична Республіка|Вірменської РСР]] (1982). Є віце-президентом [[Єреван|єреванського]] «<nowiki/>[[Арарат (футбольний клуб, Єреван)|Арарату]]<nowiki/>».▼
|имя = Аркадій Андріасян
|полное имя = Аркадій Георгійович Андріасян
|изображение =
|ширина =
|описание изображения =
|дата рождения = 11.8.1947
|место рождения = {{местоРождения|Баку}}, [[СРСР]]
|гражданство = {{Флаг СССР|20px}} [[СРСР]] → {{Флаг Армении|20px}} [[Вірменія]]
|рост = 174 см
|вес = 70 кг
|позиция = [[Полузащитник (футбол)|полузащитник]]
|должность = вице-президент
|клубы = {{футбольная карьера
|1965—1966|{{Флаг СССР|20px}} [[Ширак (футбольний клуб)|«Ширак»]]|38 (3)
|1966—1967|{{Флаг СССР|20px}} [[Арарат (футбольний клуб, Єреван)|«Арарат» (Єреван)]]|0 (0)
|1967—1968|{{Флаг СССР|20px}} [[Армавір (футбольний клуб)|«Севан»]]|
|1969—1978|{{Флаг СССР|20px}} [[Арарат (футбольний клуб, Єреван)|«Арарат» (Єреван)]]|242 (62)}}
|национальная сборная = {{футбольная карьера
|1971—1972|{{Флаг СССР|20px}} [[Олімпійська збірна СРСР з футболу|СРСР (олімп.)]]|9 (3)
|1972—1975|{{URSf}}|12 (1)}}
|тренерские клубы = {{футбольная карьера
|1979—1981|{{Флаг СССР|20px}} [[Котайк (футбольний клуб)|«Котайк»]]|
|1981—1983|{{Флаг СССР|20px}} [[Арарат (футбольний клуб, Єреван)|«Арарат» (Єреван)]]|
|1984—1985|{{Флаг СССР|20px}} [[Армавір (футбольний клуб)|«Спартак» (Октемберян)]]|
|1986|{{Флаг СССР|20px}} [[Котайк (футбольний клуб)|«Котайк»]]|
|1986—1989|{{Флаг СССР|20px}} [[Арарат (футбольний клуб, Єреван)|«Арарат» (Єреван)]]|
|1991|{{Флаг СССР|20px}} [[Котайк (футбольний клуб)|«Котайк»]]|
|1992—1993|{{Флаг Армении|20px}} [[Вагаршапат (футбольний клуб)|«Звартноц» (Ечміадзін)]]|
|1993—1995|{{Прапорець|LBN}} «[[Оменмен]]»|
|1996—2003|{{Флаг Армении|20px}} [[Арарат (футбольний клуб, Єреван)|«Арарат» (Єреван)]]|
|2005|{{Флаг Армении|20px}} «[[Лернаїн]]»|
|2007—2008|{{Флаг Армении|20px}} [[Міка (футбольний клуб)|«Міка»]]|
|2009&nbsp;— н. в.|{{Флаг Армении|20px}} [[Арарат (футбольний клуб, Єреван)|«Арарат» (Єреван)]]|<sub>віце-президент</sub>
|2009|{{Флаг Армении|20px}} [[Арарат (футбольний клуб, Єреван)|«Арарат» (Єреван)]]|{{comment|в. о.|виконувач обов'язків}}
|2011—2012|{{Флаг Армении|20px}} [[Арарат (футбольний клуб, Єреван)|«Арарат» (Єреван)]]|}}
}}
▲'''Аркадій Георгійович АндриасянАндріасян''' (часто зустрічається &nbsp;— Андреасян) ({{Lang-hy|Արկադի Գեորգիի Անդրեասյան}}, {{lang-ru|Аркадий Георгиевич Андріасян}}; <span class="bday" title="1947-8-11">[[11 серпня]] [[1947]]</span><span class="bday" title="1947-8-11"></span>, [[Баку]], [[Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка|Азербайджанська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) &nbsp;— [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянський]] [[Футбол|футболіст]] ([[півзахисник]]), тренер. Чемпіон і володар Кубка СРСР, призер Олімпійських ігор. Майстер спорту СРСР (1971). Майстер спорту СРСР міжнародного класу та заслужений тренер [[Вірменська Радянська Соціалістична Республіка|Вірменської РСР]] (1982). Є віце-президентом [[Єреван|єреванського]] «<nowiki/>[[Арарат (футбольний клуб, Єреван)|Арарату]]<nowiki/>».
 
== Клубна кар'єра ==
Вихованець школи [[Баку|бакинського]] «<nowiki/>[[Нефтчі (Баку)|Нафтовика]]<nowiki/>». З першого разу (1966-19671966—1967) в основу «<nowiki/>[[Арарат (футбольний клуб, Єреван)|Арарату]]<nowiki/>» не пробився, провів кілька сезонів у нижчих лігах. В 1969 році був знову запрошений у «Арарат». Дебют у вищій лізі відбувся 4 квітня в матчі проти «<nowiki/>[[Динамо (Київ)|Динамо]]<nowiki/>» (Київ), програному єреванцями чинним чемпіонам з рахунком 1:4.
 
== Кар'єра в збірній ==
Рядок 45 ⟶ 82:
| style="" |0
|- style=""
! colspan="2" style="" | Всього
! style="" | 38
! style="" | 3
! style="" | 0
! style="" | 0
! style="" | 0
! style="" | 0
! style="" | 38
! style="" | 3
|- style=""
Рядок 76 ⟶ 113:
| style="" |10
|- style=""
! colspan="2" style="" | Всього
! style="" | ?
! style="" | ?
! style="" | 0
! style="" | 0
! style="" | 0
! style="" | 0
! style="" | ?
! style="" | ?
|- style=""
| rowspan="10" style="" |'''[[Арарат (футбольний клуб, Єреван)|«Арарат» (Єреван)]]'''
| style="" |1969
| style="" |34
Рядок 187 ⟶ 224:
| style="" |4
|- style=""
! colspan="2" style="" | Всього
! style="" | 242
! style="" | 62
! style="" | 30
! style="" | 6
! style="" | 12
! style="" | 3
! style="" | 284
! style="" | 71
|- style=""
Рядок 209 ⟶ 246:
 
== Кар'єра тренера ==
Тренерську кар'єру Аркадій Андріасян розпочав у 1979 році в абовянському "«Котайку"», який виступав у другій лізі чемпіонату СРСР. Андріасян в перший рік свого правління вивів команду на п'яте місце у закавказькій зоні, на наступний рік –&nbsp;— на друге, а в 1981 –&nbsp;— на перше.
Успіх Андріасяна-тренера був помічений, і керівництво республіканського Спорткомітету запропонувало йому очолити [[Арарат (футбольний клуб, Єреван)|Арарат]]. Дебют у вищій лізі 1982 року для Андріасяна склався вдало. Після перемоги у восьмому турі над краснодарською «Кубанню» команда вийшла на перше місце і продовжувала одноосібно лідирувати аж до перерви в чемпіонаті (після 14 туру), пов'язаного з участю збірної СРСР на чемпіонаті світу 1982 року в Іспанії.
Андріасян у складі радянської делегації провідних футбольних фахівців країни відбув на чемпіонат світу. Повернувся він з світового футбольного форуму та застав команду «Арарат» в жалюгідному стані –&nbsp;— вона втратила боєздатність і, головне, здала у функціональному плані. У підсумку, «Арарат» зайняв в чемпіонаті країни 5 місце, що було високо оцінено, і він був удостоєний звання заслуженого тренера Вірменської РСР.
Однак, після низки невдач, команду стало трясти, і в кінці сезону 1983 року Аркадій Георгійович залишив команду і очолив "«Спартак"» з [[Армавір (місто, Вірменія)|Октемберяна]] –&nbsp;— найслабшу з вірменських команд другої ліги чемпіонату СРСР. Через рік Андріасян вивів спартаківців на третє місце.
 
У 1986 році його запросили рятувати «Котайк», який виступав у першій лізі чемпіонату країни, а в середині сезону того ж року –&nbsp;— вже «Арарат», який плівся у кінці турнірної таблиці і йому загрожував виліт з вищої ліги. 5 перемог і нічия не тільки дозволили «Арарату» зберігти місце в еліті, але і перебратися на 8 місце, відстаючи від лідера всього на 5 очок!
Старт чемпіонату країни 1989 року «Арарату» вдався, після шостого туру єреванці йшли на другому місці, поступаючись московському «Спартаку» лише очком. Потім настала низка невдач у виїзних матчах, які багатьма були приписані до старої хвороби команди –&nbsp;— невміння грати в гостях. Однак справжньою хворобою було&nbsp;— - "«порушення спортивного режиму"». Андріасян саме з цією хворобою підопічних боровся жорстко, що не подобалося багатьом футболістам, тому вони влаштували «бунт на кораблі» після чергового прочухана від Андріасяна після програного матчу. Часи були «перебудовні», коли директорів і керівників підприємств знімали простим рішенням зборів колективу. Так були звільнені тренери московського «Спартака» ([[Костянтин Бєсков]]), ленінградського «Зеніту», харківського «Металіста», донецького «Шахтаря», волгоградського «Ротора». Андріасян знову покинув свій рідний клуб.
 
 
У 1990 році Андріасяну запропонували в [[Лондон]]<nowiki/>і тренувати аматорську команду «Арарат», в якій грали вірмени англійської діаспори. На наступний рік він повернувся додому і тренував "«Котайк"». Потім в чемпіонаті незалежної Вірменії півтора роки очолював ечміадзінський «Звартноц». Влітку 1993 року його запросили в бейрутський «Оменмен» і він вивів цю команду в число лідерів чемпіонату Лівану, у фінал Кубка країни, завоював Кубок Муси Садера.
 
 
Восени 1995 році Аркадій Андрвасян повернувся в Єреван і з 1996 року знову став очолювати «Арарат» в якості головного тренера (по 2002 рік) і президента клубу (до 2013 року). У 1997 році «Арарат» завоював Кубок Вірменії та срібні медалі чемпіонату країни (1996/97 рр..). Срібних нагород араратовці під керівництвом Андріасяна удостоїлися ще два рази –&nbsp;— в чемпіонатах 1999 і 2000 років, бронзових –&nbsp;— у 2001 році. У 2001 році підопічні Андріасяна стали переможцями турніру на Кубок президента Арцаха, а в 2004 році –&nbsp;— турніру імені Героя Радянського Союзу Унана Аветісяна.
У 2007 році через постійне протистояння зарубіжних господарів «Арарату» з керівництвом Федерації футболу Вірменії Аркадій Андріасян вирішив на деякий час покинути рідну команду і два роки успішно тренував єреванську «Міку». У 2009 році він повернувся в «Арарат» і завоював з командою Суперкубок Вірменії, перегравши в очному поєдинку єреванський «Пюнік».
 
В 2013 році, розчарувавшись у футбольній політиці президента клубу Грачья Капріеляна, для якого створення класної інфраструктури клубу та будівництво дитячо-юнацької школи «Арарату», стояли на другому плані, Аркадій Георгійович, будучи одним з акціонерів ФК «Арарат», знову покинув рідний клуб. Проте в 2016 році Аркадій АндриасянАндріасян повернувся в вірменський футбол і знову очолив «Арарат».
 
== Досягнення ==
Рядок 235 ⟶ 272:
*** Фіналіст Кубка СРСР: 1976
** ''особисті:''
*** У [[Список 33 найкращих футболістів сезону в СРСР|списках 33 кращих футболістів сезону в СРСР]] (4): № &nbsp;1 &nbsp;— 1973, 1974; № &nbsp;2 &nbsp;— 1971, 1975
*** '''Кращий бомбардир чемпіонату СРСР''': 1976 (в)
* ''Як тренера:''
Рядок 249 ⟶ 286:
 
== Особисте життя ==
Батько Андріасяна &nbsp;— Георгій Андріасян (Андріасов) &nbsp;— грав у бакинському «Локомотиві» (чемпіонат СРСР 1937 року, група «Д») і в єреванському «Динамо» (чемпіон Вірменської РСР 1936 року), тренував «Локомотив» (Баку). Дядько Андріасяна &nbsp;— Гайк Андріасян (Андріасов) &nbsp;— грав у московському «<nowiki/>[[Локомотив (Москва)|Локомотиві]]<nowiki/>», єреванських командах «Спартак» і «Динамо», був тренером ряду вірменських команд. Син &nbsp;— Георгій, також був професійним футболістом і виступав за ряд вірменських клубів, у тому числі і за єреванський «<nowiki/>[[Арарат (футбольний клуб, Єреван)|Арарат]]<nowiki/>».
 
== Примітки ==
Рядок 256 ⟶ 293:
== Посилання ==
* [http://rusteam.permian.ru/players/andriasyan.html Профіль на сайті «Збірна Росії з футболу»] {{Ref-ru}}(рос.)
* [http://sportinfo.am/?section=reference&reference_id=42&LetterN= Аркадій АндриасянАндріасян на sportinfo.am]
* [http://www.klisf.info/inter/ek/gamer59.htm Статистика виступів у єврокубках]
 
== Література ==
* ''Григорян А. Г.'' "«Арарат"» Аркадия Андриасяна. Газета "«Айастани комунист"», 24.01.1997.
* ''Григорян А. Г.'' Юбилей велико футболиста. Газета "«Айастани комунист"», 03.10.1997.
* ''Григорян А. Г.'' Спортивные традиции семьи Андриасянов. Еженедельник "«Ориент"», 27.10.1997.
* ''Григорян А. Г.'' Аркадий Андриасян снова в "«Арарате"». Газета "«Спорт"», Тбилиси, №6№&nbsp;6 1997 г.
* ''Шмурнов А.'' Пас как событие. Еженедельник "«Футбол"» (Москва), №33№&nbsp;33, 1999 г.
* ''Григорян А. Г.'' К 100-летию армянского футбола. Андриасяны. Журнал "«Мужчины"». Ереван, №№7№&nbsp;7-10 -&nbsp;— 1999 г.
* ''Григорян А. Г.'' А судьи кто? &nbsp;— Газета Урарту, №16№&nbsp;16, 2002 г.
* ''Григорян А. Г.'' Властелин мяча. "«Футбол-Ревью"» (ЕреванЄреван), 13.08.2003.
* ''Григорян А. Г.'' «Королевская булавка» Арарата. &nbsp;— Газета Ноев Ковчег, 2005 г.
* ''Григорян А. Г.'' Братья Андриасяны. Генералы футбольных полей. &nbsp;— Ереван, 2011.
* ''Погосян А.'' Игрок с психологией победителя. &nbsp;— Газета Ноев Ковчег, №15№&nbsp;15, август 2012 г.
* ''Григорян А. Г.'' Армянский Круифф. &nbsp;— Газета Ноев Ковчег, №18№&nbsp;18, октябрь 2013 г.
* ''Григорян А. Г.'' Новый футбольный лайнер Аркадия Андриасяна. Газета “Ноев«Ноев Ковчег”Ковчег», N 9, сентябрь 2016 г. http://noev-kovcheg.ru/mag/2016-09/5538.html
{{Найкращі бомбардири чемпіонату СРСР з футболу}}
{{Склад футбольної збірної СРСР на Олімпійських іграх 1972}}
[[Категорія:Бронзові призери літніх Олімпійських ігор 1972]]
[[Категорія:Футболісти «Арарата» (Єреван)]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Андріасян_Аркадій_Георгійович