Бобровицький район: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
передача сіл |
|||
Рядок 38:
Перша згадка про Бобровицю датована XIV ст. У XVII–XVIII ст. була сотенним містечком Київського полку, з 1782 р. — волосним центром.
Район заснований 1923 року як складова [[Ніжинська округа|Ніжинської округи]] з частини території [[Козелецький повіт|Козелецького повіту]] [[Чернігівська губернія|Чернігівської губернії]]. 1925 року район мав площу 603,8 км², населення — 40 тис. осіб, сільрад — 14.<ref>[http://www.history.org.ua/index.php?libid=7957 Адміністраційно-територіяльний поділ У. С. Р. Р. при 3-х ступневій системі врядування (за даними на 1 жовтня 1925 року). — Харків, Вид. Центр. адм.-терит. ком., 1925.]</ref> Пізніше до району відійшла більша частина Кобижчанського (1925–1930) та Новобасанського (1925–1959) районів, а також частина Козелецького району.▼
За матеріалами Державної надзвичайної комісії по розслідуванню злочинів німецько-нацистських окупантів з 1941 по 1943 рр. було знищено та поховано на території Бобровицького та [[Нова Басань|Новобасанського]] районів 2 626 цивільнох громадян та військовополонених, вивезено на примусові роботи до [[Німеччина|Німеччини]] 2 308 ос.
В процесі роботи над Книгою Скорботи Чернігівської області були встановлені імена 3107 загиблих під час Німецько-радянської війни мешканців Бобровицького району. Серед них 3054 українця, 29 росіян, 17 євреїв; жінок — 1 228, чоловіків — 1 032, дітей — 847; розстріляно — 1 795 ос., страчено у в'язниці — 378 ос., спалено — 319 ос., розстріляно та спалено — 264 ос., загинуло під час артобстрілів та бомбардувань — 160 ос., вивезено в невідомому напрямку — 150 ос., не повернулось з каторжних робіт — 24 ос., померло від поранень та після катувань — 7 ос., повішено — 6 ос., загинуло в концтаборах — 6 ос., підірвалось на міні — 5 ос.; у 1941 р. загинуло 33 ос., у 1942 р. — 2 023 ос., у 1943 р.- 1 044 ос., від наслідків війни — 7
1972 року населення району налічувало 75 900 осіб (сільського — 62,5 тис.). Міській, селищній та 21 сільській Радам було підпорядковано 55 населених пунктів. У економіці провідне місце належало сільськогосподарському виробництву. 4 [[радгосп]]и, 27 [[колгосп]]ів і [[Бобровицький коледж економіки та менеджменту імені О. Майнової|Майнівський радгосп-технікум]] мали 101,5 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 84,52 тис. га орної землі. У районі було 11 промислових підприємств, серед них — Бобровицький на Новобиківський [[Цукрова промисловість|цукрозаводи]]. Населення обслуговували 60 медичних закладів, 49 загальноосвітніх шкіл (14 середніх, 13 восьмирічних, 20 початкових і 2 допоміжні, 10250 учнів), [[Бобровицький коледж економіки та менеджменту імені О. Майнової|Майнівський радгосп-технікум]] (1210 учнів), дитяча музична школа, 15 будинків культури, 29 клубів, 74 бібліотеки, 37 кіноустановок.<ref>Бобровицький район. — Історія міст і сіл Української РСР. Чернігівська область. — Київ, 1972. — с. 160.</ref>
=== Історія району ===
▲Район заснований 1923 року як складова [[Ніжинська округа|Ніжинської округи]] з частини території [[Козелецький повіт|Козелецького повіту]] [[Чернігівська губернія|Чернігівської губернії]]. 1925 року район мав площу 603,8 км², населення — 40 тис. осіб, сільрад — 14.<ref>[http://www.history.org.ua/index.php?libid=7957 Адміністраційно-територіяльний поділ У. С. Р. Р. при 3-х ступневій системі врядування (за даними на 1 жовтня 1925 року). — Харків, Вид. Центр. адм.-терит. ком., 1925.]</ref> Пізніше до району відійшла більша частина Кобижчанського (1925–1930) та Новобасанського (1925–1959) районів, а також частина Козелецького району.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано сільради Бобровицького району: [[Ганнівська сільська рада (Носівський район)|Ганнівську]] та [[Софіївська сільська рада (Носівський район)|Софіївську]] — до складу [[Носівський район|Носівського району]].<ref>[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3%D0%BD-06 Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року "Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР"]</ref>
| |||