Остропільський полк: відмінності між версіями

В ході [[Хмельниччина|Хмельниччини]] полк формувався на [[Волинь|Волині]]. Восени [[1648]] року у межах колишнього [[Волинське воєводство (Річ Посполита)|Волинського воєводства]] [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] склалися дві земські одиниці: [[Волинський (Звягельський) полк]], який охоплював колишній Луцький повіт, та Волинський (Остропільський) полк, який охоплював колишній Кременецький повіт. Збереглися свідчення, згідно з якими [[Михайло Тиша]] звався "полковником волинським звягельським", а [[Олександр Кривоносенко]] - "полковником старшим в Острополі". Відомо, що очолювані ними полки під час польського наступу навесні [[1649]] року діяли окремо один від одного.<br /> В 1649 році на території полку відбувалися жорстокі бої між українськими повстанцями та регулярними польськими військами під командуванням [[Станіслав Лянцкоронський (гетьман)|Станіслава Лянцкоронського]] та Анджея Фірлея. Народне ополчення під командуванням [[Іван Донець|Івана Донця]] та [[Михайло Таборенко|Михайла Таборенка]] вирушило до [[Заслав]]а, щоб зупинити просування поляків, не дати їм переправитись через [[Горинь (річка)]] і затримати їх до підходу регулярних полків Війська Запорозького. Проте польські війська Анджея Фірлея вже встигли переправитися через [[Горинь (річка)]]. Після [[Битва під Заславом 1649|запеклого бою]] українці відступили до [[Сульжин|Сульжинців]] і замкнулись в тамтешньому замку. Поляки не змогли взяти Сульжинець і повернулися до Заслава. Далі українські загони відступили до [[Любар|Любартова]].<br /> Інша група польських військ Станіслава Лянцкоронського [[5 червня]] 1649 року розпочала наступ і змусила козаків Кривоносенка відступити з [[Красилів|Красилова]] і [[Старокостянтинів|Старокостянтинова]] до Острополя. Після жорстоких боїв, долаючи ''"впертий опір"'', полякам вдалося захопити місто. Проте частина козаків з міщанами замкнулись в замку і відбивали атаки противника. Домовившись про вільний вихід обложених з міста за умови припинення ними боротьби, поляки , порушивши домовленості, підступно напали на них і майже усіх знищили. Лише небагатьом, у тому числі Олександру Кривоносенку, вдалося врятуватися. Після цього підрозділи Лянцкоронського захопили [[Гриців]] і [[Новолабунь|Лабунь]]. Більшість населення полку відступила за [[Случ (притока Горині)|Случ]] або загинула.<br />Відповіддю на виправи польських військ став похід [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] до [[Збараж]]а у липні-серпні 1649 року, під час якого більшу частину Волині було знову включено до [[Гетьманщина|Української держави]].

Однак далі Волинський полк першого утворення проіснував недовго. За [[Зборівська угода|Зборівською угодою]] 1649 року його землі повинні були повернутися до складу Речі Посполитої і восени 1649 року полк було скасовано. Але ще у грудні 1649 року в листах сучасники писали: "За наказом Хмельницького полковник Нечай, а з ним козаки і гультяї на Горині стоять".<br />

 

== Територія ==