Димитрій Солунський: відмінності між версіями

[[Файл:Dymitr z Salonik.jpg|right|thumb|250px|Святий ДмитрійДмитро СолунськийСолуньський. Ікона.]]

'''Дими́трійДмитро Солу́нськийСолу́ньський''' (†[[8 листопада]] [[306]] р.) — [[святий]] великомученик із м. [[Солунь]] ([[Салоніки]]) в Греції, ім'я якого поширене серед українського народу та на [[честь]] якого в Україні побудовано й іменовано багато церков. В українських церквах згадуваний як Святий і славний великомученик ДимитрійДмитро Мироточець; святкується [[8 листопада]] за [[Григоріанський календар|григоріанським календарем]].

ДимитрійДмитро був сином римського проконсула у [[Салоніки|Фессалоніках]] (сучасна назва [[Салоніки]], слов'янська назва — Солунь). Ішло вже третє століття християнства, римське язичництво, духовно зламане й переможене життям мучеників і сповідників Розп'ятого Спасителя, посилювало гоніння. Батько й мати св. ДимитріяДмитра були тайними християнами. У таємній домашній церкві, яка була в домі проконсула, хлопчик був охрещений. ДимитрійДмитро одержав християнське виховання. Коли помер батько, а ДимитрійДмитро став уже повнолітнім, імператор [[Галерій Максиміан]], який вступив на престол в [[305]] році, викликав його до себе й переконавшись у його освіті й військово-адміністративних здібностях, призначив на місце батька проконсулом Фессалонікійської області. Головне завдання, поставлене перед молодим стратегом, полягало в обороні міста від варварів і знищенні християнства. Цікаво, що серед варварів, які несли загрозу римлянам, важливе місце посідали наші предки слов'яни, які радо оселювались на Фессалонікійськім півострові. Існує думка, що родичі ДимитріяДмитра були слов'янського походження. Щодо християн, то воля імператора була висловлена однозначно: «Посилай на смерть кожного, хто призиває ім'я Розп'ятого». [[Імператор]] навіть не мав підозри, призначаючи ДимитріяДмитра, яку широку дорогу відкриває ДимитріюДмитру для сповідування християнських подвигів. Прийнявши призначення, ДимитрійДмитро повертається у Фессалоніки й відразу, у той же день, заявляє, що він християнин, і перед усіма прославив Господа Нашого [[Ісус]]а Христа. Замість того, щоб переслідувати християн, він став відкрито навчати мешканців міста християнській вірі та викорінювати ідолопоклонство та поганські звичаї. Автор життя святого ДимитріяДмитра [[Метафраст]] каже, що він став для Фессалонік у своїй безмежній вірності Спасителю «другим апостолом Павлом», бо саме «апостол народів» колись заснував в цьому місці першу громаду віруючих (1 Сол., 2 Фес.).

Святому ДимитріюДмитру Провидіння Боже визначило шлях піти за святим апостолом Павлом, наслідуючи мученицьку його кончину. Коли імператор Максиміан довідався, що призначений ним проконсул — християнин і багато римських підданих, захоплені прикладом ДимитріяДмитра, прийняли віру в Спасителя, гніву імператора не було меж.

Повертаючись із походу із Причорномор'я, імператор, сповнений бажанням знищити солунськихсолуньських християн, вирішив вести свою армію через Фессалоніки. Довідавшись про це, святий ДимитрійДмитро завчасно дав вказівку своєму вірному помічнику Луппу роздати маєток убогим, сказавши: «Розділи багатство земне між ними — будемо шукати собі багатства небесного», а сам віддався посту й молитві, готуючи себе прийняти вінець мученика. Коли імператор [[Максиміан]] ввійшов у місто й викликав до себе ДимитріяДмитра, останній сміливо визнав себе християнином і засудив марність римського ідолопоклонства. Максиміан дав вказівку посадити ДимитріяДмитра до в'язниці. Тим часом імператор віддався ганебним [[гладіатор]]ським побоїщам, милуючись, як його улюблений борець Лій скидав із високого помосту на списи воїнів, переможених ним християн. Відважний юнак Нестор, із солунськихсолуньських християн, прийшов до в'язниці, до свого наставника ДимитріяДмитра, і просив його дати благословення на боротьбу з варваром Лієм. Одержавши благословення, Нестор переміг Лія й скинув його з помосту на списи воїнів, так само, як вбивця-язичник скидав християн. Розгніваний імператор наказав негайно позбавити життя святого мученика Нестора, а також послав воїнів до в'язниці пробити списами святого ДимитріяДмитра. На світанку [[8 листопада]] (за старим стилем [[26 жовтня]]) [[306]] року в підземну в'язницю явились кати й пробили святого ДимитріяДмитра списами.

Тіло святого великомученика ДимитріяДмитра було викинуто на їжу диким звірам, але побожні солунськісолуньські християни взяли тіло й поховали його. Геройську віру св. ДиимитріяДмитра прославив Господь Бог не тільки різними чудамидивами після його смерті, але також нетлінністю тіла та мироточивістю. Коли, по яких сто роках після його смерті, відчинено гріб — то його тіло знайдено нетлінним, а його кості видавали пахуче миро-олій, яке зціляло недужих.

Якось же зайшли варвари на межі СолунськіСолуньські й охрест міста багато людей полонили, взяли й двох красних дівиць і повели в свою землю, подарувавши їх князю своєму, — були-бо обидві майстрині у вишиванні, всілякі види квітів, і дерев, і пташок, і звірів, і лиць людських уміли добре зображати шиттям. Довідався князь про майстерність їхню в тому ділі і каже їм: "Чув я, що в землі вашій є богБог ДимитрійДмитро, і великі чудеса він чинить, вишийте ж бо на полотні його образ, щоб і я поклонився йому". Діви ж мовлять: "Не бог ДимитрійДмитро, але великий слуга Божий і помічник християнам. Не осмілимося учинити цього, княже, знаємо-бо, що не пошанувати його, а наругу вчинити йому хочеш". Князь же речеговорить: "В руках моїх життя ваше й смерть, вибирайте, що хочете: або учиніть те, що велю вам, і живі будете, або, не виконавши повеленогонаказаного, помрете відтак". Вони-бо, злякавшись страхом смерті, почали вишивати на полотні образ святого ДимитріяДмитра. Коли ж настав день пам'яті його, довершено було того образа, і тієї ночі сиділи при п'яльцях ті діви, лягли на образ і почали плакати: "Не прогнівисяпрогнівайся на нас, мучениче Христовий, знаємо-бо, що беззаконний князь хоче наругу вчинити святому образові твоєму; знай же, що не хотіли ділом нашим зображати лиця твого, але неволею те учинили, боячись гіркої смерті". І так плакали над образом і позасинали. І як колись ангел Авакума, так святий ДимитрійДмитро узяв тих дів із образом своїм і із полону переніс тієї ночі до Солуня на празниксвято свійсвоє й поставив біля гробу свойогосвого ву церкві, де звершувалося всеношневсенічне співання . Побачили люди чудо це, здивувалися, а діви ті, збудившись, згукнуливигукнули: "Слава Богу, де це ми є!" — і гадали, що сон бачать. Коли ж переконалисяпереконались, що в Солуні вони й бачать гроба святого, велеголосноголосно подякували своєму заступникові, святому ДимитріюДмитру, і все про себе всім оповіли. Пораділи солуняни на таке преславне чудодиво і святкували радісно день святого ДимитріяДмитра. Образ же його вишитий над олтаремалтарем поставили, і численні від нього чудеса бували на славу Бога, в ТройціТрійці єдиного, Йому ж честь, і подяка і поклоніння від усього живого буде навіки. Амінь.

За часів святого рівноапостольного [[Констянтин Великий|Констянтина Великого]] ([[306]]—[[337]]) над могилою святого ДимитріяДмитра було збудовано [[Базиліка Святого ДімітріяДмитра|Базиліку Святого Димитрія]] у місті [[Салоніки]], яка нині перебуває під охороною [[ЮНЕСКО]].

ПочитанняШанування великомученика ДимитріяДмитра почалось відразу після прийняття хрещення Київської Русі. На початку 70-х років XI століття був заснований ДимитріївськийДмитрівський монастир у Києві, відомий нам пізніше Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир. Побудував монастир син [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]] великий князь Ізяслав, у хрещенні одержавши ім'я ДимитрійДмитро. Пам'ять святого ДимитріяДмитра СолунськогоСолуньського з давніх часів була пов'язана з подвигом [[воїн]]ів, [[патріотизм]]ом і захистом рідної землі.

== Свято Святого ДимитріяДмитра ==

ПразникСвято св. ДимитріяДмитра [[8 листопада]] належить до середніх празниківсвят. Із цим празникомсвятом є злучена пам'ять землетрусу, який був у [[Царгород]]і [[26 жовтня]] [[740]] року. У богослуженнібогослужінні на день св. ДимитріяДмитра св. Церква ставить нам перед очі його геройську віру та різні чесноти. Вона славить його як мужнього Христового воїна й ісповідникасповідника, як чудотворця, що лікує недуги душі й тіла та помагає в кожній потребі.

== Кондак на честь Святого ДимитріяДмитра ==

''«Мучениче страстотерпче, святий ДимитрієДмитре, — співаємо на стихирах вечірні — ти чудамидивамии світиш світові, наче сонце. Тож святкуючи твою пам'ять, ми всі радіємо твоїми чудамидивами, Блаженне…» А в п'ятій пісні канона утреніранішньої читаємо: «Ті, що з вірою щиро прибігають до твого храму, ДимитрієДмитре, скоро звільняються від недуг і душевних терпінь».''

== Церкви ДимитріяДмитра СолунськогоСолуньського ==

* [[Церква святого ДимитріяДмитра СолунськогоСолуньського|Список храмів святого ДимитріяДмитра СолунськогоСолуньського]]

* [http://ukraina-em-portugal.blogspot.com/2007/11/blog-post_08.html Святий великомученик ДимитрійДмитро СолунськийСолуньський]

* [http://vyshniv.blogspot.com Сторінка ДимитріївськогоДимитрівського храму с. Вишнів]