Перемиське братство: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) Створена сторінка: '''Перемиське братство''' — національно-релігійна громадська організація православних... |
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Перемиське братство'''
== Братство Святого Іоанна ==
З 1560-х років є документальні записи, які вказують на існування при кафедральному соборі С. Іоанна (Рідзва Іоанна Хрестителя) у Перемишлі церковного братства, яке сформалізоване було у 1592 року, коли отримало «чин братський» (статут). Таким чином було одним з давніших на теренах Речі Посполитої. Очільниками братства на першому етапі були так званні опікуни (vitrici) Перемишльського православного собору св. Іоанна, впливовість яких починається з середини XV ст. майном управляли (опікуни). У пізніших документах їх називали ''витрикушами''.
Втім при складанні статуту 1592 року за взірець було взято статут Львівського Успенського братства. При цьому перемишляни зверталися також до львівських братчиків з проханням про вчителів для своєї школи, яка існувала з 1571 року. У 1590-х роках братчики разом з єпископом [[Копистенський Михайло|Михайлом Копистенським]] доклали значних зусиль для відновлення діяльності школи (існувала в XV ст.).
У 1633 році після відновлення прав православної церкви за рішенням короля Владислава IV, братство отримало королівський дозвіл на заснування друкарні, проте не змогло видати жодної книги. Причини цього достеменно невідомі: або через супротив уніатів, або через фінансові труднощі.
У 2-й пол. XVII ст. починається занепад братства, що було пов'язано з полонізацією шляхти та заможних верств міста. Також посилюється вплив єзуїтів та уніатів. В результаті до кінця століття братство припинило своє існування.
== Братство Святої Трійці ==
Напочатку XVII ст. в передмісті Перемишля утворилося братство: навколо церкви Св. Трійці. Незабаром воно стає однією з активніших в передмістях та самому Перемишлі. Численні джерела вказують на наполегливу діяльність Святотроїцького братства на захист православної віри. У 1620 році благословенну грамоту братству надав єрусалимський патріарх Феофан III, який перебував у Києві.
З огляду на активну діяльність уніатського єпископа [[Атанасій (Крупецький)|Атанасія]], братству довелося боротися за збереження Святотроїцької церкви. У 1627 році братство Св. Трійці налагоджує співпрацю з Дробицькими братствами ([[Дрогобицьке Святоюрське братство|Святоюрськими]] та Хрестовоздвиженським).
1676 року Святотроїцьке братство придбало друкарню від мешканця Перемишля Андрія Миколайовича П'ятисотника. З цього моменту починається активний друк церковний книг. Втім до кінця століття внаслідок тиску католиків та уніатів на чолі із Іннокентієм Вінницьким, яких підтримувала місцева влада, братство припинило існування.
== Джерела ==
* Konfraternie cerkiewne diecezji przemyskiej w XVII i XVIII wieku // Cywіlizacja prowincji Rzeczypospolitej szlacheckiej / Pod. red. A.Jankowskiego i A. Klondera. — Bydgoszcz, 2004. — S.213-227
* Ісаєвич Я. Д. Братства та їх роль в розвитку української культури XVI—XVIII ст. — С.70
* [http://www.info-library.com.ua/books-text-10361.html| Історія церковних братств в Україні у польській історіографії]
[[Категорія:Братства]]
[[Категорія:Перемишль]]
| |||