Вікіпедія

Жан Леклан: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Створена сторінка: Жан Леклан — французький сходознавець і єгиптолог, фахівець в області історії, зокрем...
 
картка//категоризація//вікіфікація та ін.
Рядок 1:
{{Науковець
| ім'я = Жан Леклан
| ім'я_мовою_оригіналу = {{lang-fr|Jean Leclant}}
| жінка =
| зображення =
| зображення_розмір =
| зображення_підпис =
| дата народження = 8.8.1920
| місце народження = [[Париж]]
| дата смерті = 16.9.2011
| місце смерті = Париж
| резиденція =
| громадянство = {{FRA}}
| національність = [[француз]]
| галузь = історія, сходознавство, єгиптологія, археологія, етнографія
| заклад = [[Страсбурзький університет]]<br/>[[Сорбонна]]<br/>[[Колеж де Франс]]
| Alma Mater = [[Вища нормальна школа (Париж)|Вища нормальна школа]]<br/>Практична школа вищих досліджень<br/>[[Страсбурзький університет]]
| посада =
| відомий завдяки =
| звання = [[професор]]
| ступінь = доктор мистецтв
| керівник =
| учні =
| батько =
| мати =
| дружина =
| чоловік =
| діти =
| нагороди = {{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Офіцер ордена Почесного легіону}} {{!!}} {{Командор ордена «За заслуги» (Франція)}} {{!!}} {{Командор ордена Академічних пальм}} {{!}}}
{{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Командор ордена мистецтв та літератури}} {{!}} {{Великий офіцер Ордена За заслуги перед Італійською Республікою}}
{{!}}}
| автограф =
| примітки =
| особиста_сторінка =
}}
'''Жан Леклан''' ({{lang-fr|Jean Leclant}}; [[8 серпня]] [[1920]], [[Париж]]&nbsp;— [[16 вересня]] [[2011]], там само)&nbsp;— [[Франція|французький]] [[Сходознавство|сходознавець]] і [[Єгиптологія|єгиптолог]], фахівець ву областігалузі історії, зокрема цивілізації фараонів. Народився та помер в Парижі (похований на [[Цвинтар Монпарнас|кладовищі Монпарнас]], 6 округ).  Його праці були присвячені Мироїтській[[Мерое|Мероїтській цивілізації]], релігійній історії та історії мистецтва іконопису і етнографії.▼
 
== Біографія ==
▲Жан Леклан — французький сходознавець і єгиптолог, фахівець в області історії, зокрема цивілізації фараонів. Народився та помер в Парижі (похований на кладовищі Монпарнас, 6 округ). Його праці були присвячені Мироїтській цивілізації, релігійній історії та історії мистецтва іконопису і етнографії.
У 1940 році навчаєтьсянавчався у [[Вища нормальна школа (Париж)|Вищій нормальній школі,]] зв Парижі, 1945 року стаєстав професором географії. ▼
 
Протягом 1946—1948&nbsp;рр. працював науковим співробітником у Національному центрі наукових досліджень та уповноваженим радником при національних музеях. У 1948—1952&nbsp;рр. був членом Французького інституту східної археології в [[Каїр]]і (IFAO). У 1952 році Жану Леклану доручили створення Департаменту старожитностей Ефіопії. У 1953 році отримав диплом з відзнакою в Практичній школі вищих досліджень. Протягом 1953—1963&nbsp;рр. читав лекції, згодом, в 1955 році став професором [[Страсбурзький університет|Страсбурського університету]] та отримав ступінь доктора мистецтв.
== Кар'єра ==
▲У 1940 році навчається у Вищій школі, з 1945 року стає професором географії.
 
У 1963—1979&nbsp;рр.&nbsp;— професор єгиптології в [[Сорбонна|Сорбонні]], у 1964—1990&nbsp;рр. керував дослідженнями в Практичній школі вищих досліджень. У 1979—1990&nbsp;рр. Жан Леклан був професором єгиптології в одному з найпрестижніших навчальних закладів Франції&nbsp;— [[Колеж де Франс]], а від 1992 року&nbsp;— директором музею Вілла Керильос.
Протягом 1946-1948 рр. стає науковим співробітником в Національному центрі наукових досліджень та уповноваженим радником при національних музеях.
 
У 1993 році удостоєний [[Премія Бальцана|премії Бальцана]] у номінації "«Античне мистецтво та археологія"».▼
З 1948-1952 рр. є членом Французького інституту східної археології в Каїрі (IFAO).
 
ОчолюєОчолював Місію експертів-археологів ву Ефіопії (1952- 19561952—1956), Французьку археологічну місію в [[Саккара|Саккарі]] (1963), і Французьку археологічну місію в Судані[[Судан]]і (СолебеСолеб, 1960-19781960—1978; Седенга з 1979 року). &nbsp;Також, Жан Леклан провів численні розкопки в Єгипті ([[Карнак (Єгипет)|Карнак]]), Саккарі і Танісі[[Таніс]]і; в Судані (СолебеСолеб, Седенга);, Ефіопії ([[Аксум]]).▼
У 1952 році Жану Леклану доручили створення Департаменту старожитностей Ефіопії.
 
В останні роки свого життя займав постпосаду віце - президента обсерваторії релігійної спадщини (ОРС) &nbsp;— багатоконфесійна організація, яка створена, щоб зберегти вплив французької релігійної спадщини. Був одним із ініціаторів петиції «Свобода історії».▼
У 1953 році отримав диплом з відзнакою в Практичній школі вищих досліджень.
 
Протягом 1953-1963 рр. читає лекції, згодом, в 1955 році стає професором Стразбурського університету та отримує звання Доктора мистецтв.
 
У 1963-1979 рр. — професор єгиптології в Сорбонні, з 1964-1990 рр. керує дослідженнями в Практичній школі вищих досліджень
 
З 1979-1990 рр. Жан Леклан присвоює вчене звання професора єгиптології в одному з найпрестижніших навчальних закладів Франції — Колеж де Франс, і в 1992 році — директор музею Вілла Керильос (Пд.Сх. Франції).
 
▲У 1993 році удостоєний премії Бальцана у номінації "Античне мистецтво та археологія"
 
▲Очолює Місію експертів-археологів в Ефіопії (1952- 1956), Французьку археологічну місію в Саккарі (1963), і Французьку археологічну місію в Судані (Солебе, 1960-1978; Седенга з 1979 року). Також, Жан Леклан провів численні розкопки в Єгипті (Карнак), Саккарі і Танісі; в Судані (Солебе, Седенга); Ефіопії (Аксум).
 
▲В останні роки свого життя займав пост віце - президента обсерваторії релігійної спадщини (ОРС) — багатоконфесійна організація, яка створена, щоб зберегти вплив французької релігійної спадщини.
 
== Зобов'язання ==
Був одним із ініціаторів клопотання "Свобода історії".
 
== Відзнаки ==
* Гранд -Великий офіцер [[Орден Почесного легіону|Ордена Почесного легіону]]
* КомандирКомандор Національного [[Орден «За заслуги» (Франція)|Ордена за заслуги]]
* КавалерКомандор [[Орден Академічних пальм|Ордена Академічних пальм]]
* КавалерКомандор [[Орден Мистецтв та літератури|Ордена мистецтв і літератури]]
* КавалерВеликий офіцер [[Орден «За заслуги перед Італійською Республікою»|Ордена За заслуги перед Італійською Республікою]]
* ДиректорОфіцер Імператорського [[Орден Менеліка II|Ордена МенелікомМенеліка ІІ]] (Ефіопія)
* Удостоєний ОрденаОрден першого класу Ель-Нільєн (Судан)
* КавалерВеликий офіцер Ордена Республіки Єгипет
* Доктор ''[[Гонорис кауза|honoris causa]]'' Левенського університету
* ''Почесний доктор'' Університету Левена
* Доктор ''honoris causa'' [[Болонський університет|Болонського університету]]
* ''Почесний доктор'' Університету Болоньї
* Доктор ''honoris causa'' [[Віденський університет|Віденського університету]]
* ''Почесний доктор'' Університету Відня
* Обраний рядовим членом [[Академія надписів та красного письменства|Академії написів і красного письменства]], яку очолював єгиптолог Жак Вандьї. &nbsp;А також посмертно обраний секретарем цієї ж Академії.
 
== Публікації ==
* ''Enquêtes sur les sacerdoces et les sanctuaires égyptiens à l'époque dite Éthiopienne, [10]'', [11], BdE, IFAO, Le Caire, 1954.
* Avec Paul Barguet et Clément Robichon, ''Karnak-nord [12]'', 2 vol., FIFAO, Le Caire, 1954.
* ''Fouilles et travaux en Égypte, 1955-19571955—1957'', [13], fasc. &nbsp;1, Orientalia, Pontificium institutum biblicum, Roma, 1958.
* ''Fouilles et travaux en Égypte et au Soudan'', 1960-19611960—1961, [14], fasc. &nbsp;3, Orientalia, Pontificium institutum biblicum, Roma, 1962.
* ''Fouilles et travaux en Égypte et au Soudan'', 1961-19621961—1962, [15], fasc. &nbsp;2, Orientalia, Pontificium institutum biblicum, Roma, 1963.
* ''Recherches sur les monuments Thébains de la [16] dite éthiopienne'', 2 vol., BdE, IFAO, Le Caire, 1965.
* Avec Michela Schiff Giorgini et Clément Robichon, ''Soleb [17], 1813-19631813—1963'', Sansoni, Florence, 1965.
* Avec Michela Schiff Giorgini et Clément Robichon, ''Soleb [18], les nécropoles'', Sansoni, Florence, 1971.
* Avec Jean-Philippe Lauer, ''Mission archéologique de Saqqarah, [19], le temple haut du complexe funéraire du roi Téti'', BdE, IFAO, Le Caire, 1972.
* Avec Gisèle Clerc, ''Inventaire bibliographique des Isiaca'', E.J. Brill, Leiden, 1972-19741972—1974.
* ''Les textes de la pyramide de Pépi [20], reconstitution de la paroi est de l’antichambrel'antichambre'', CRAIBL, Paris, 1977.
* Avec Audran Labrousse et Jean-Philippe Lauer, ''Mission archéologique de Saqqarah. [21], Le temple haut du complexe funéraire du roi Ounas,'' [22], BdE, IFAO, Le Caire, 1977.
* ''Recherches à la pyramide de Pépi [23] (Saqqarah 1972-19761972—1976),'' BSFE, Paris, 10/1976-03/1977.
* Avec Cyril Aldred, Jean-Louis Hellouin de Cenival, Fernand Debono, Christiane Desroches Noblecourt, Jean-Philippe Lauer et Jean Vercoutter, ''Le temps des pyramides'', L'univers des formes, Gallimard, Paris, 1978.
* Avec Cyril Aldred, Paul Barguet, Christiane Desroches Noblecourt et H.W. Müller, ''L'empire des conquérants'', L'univers des formes, Gallimard, Paris, 1979.
* ''Fouilles et travaux en Égypte et au Soudan, 1978-19791978—1979'', [24], [25], Orientalia, 1980.
* Avec Cyril Aldred, François Daumas et Christiane Desroches Noblecourt, ''L'Égypte du crépuscule'', L'univers des formes, Gallimard, Paris, 1980.
* ''T.P. Pépi [26], [27], à propos des textes des pyramides'', MGEM, IFAO, Le Caire, 1985.
* ''De l'égyptophilie à l'égyptologie,'' Académie des inscriptions et belles lettres, Paris, 1985.
* Avec H.G. Fischer, ''L'écriture et l'art de l'Égypte ancienne, Quatre leçons sur la paléographie et l'épigraphie pharaoniques'', PUF, Paris, 1986.
* Avec A. Zivie, ''Memphis et ses nécropoles au Nouvel Empire'', Nouvelles données, nouvelles questions, CNRS, Paris, 1988.
* ''Aux sources de l'égyptologie européenne : Champollion, Young, Rosellini, Lepsius'', Académie des inscriptions et belles-lettres, Paris, 1991.
* ''Archaeological Activities in Egypt'', Vol. &nbsp;1, [28], Atti del [29] Congresso Internazionale di Egittologia, Turin, 1992.
* ''Noubounet, une nouvelle reine d'Égypte'', [30], Gegengabe Brunner-Traut, Attempto Verlag, Tübingen, 1992.
* ''À propos des Aegyptiaca du haut Moyen Âge en France'', [31], The Heritage of Egypt. Studies Iversen, Museum Tusculanum Press, Copenhagen, 1992.
* ''Diana Nemorensis, Isis et Bubastis'', [32], Studies in Pharaonic Religion and Society in honour of J. Gwyn Griffiths, The Egypt Exploration Society, London, 1992.
* Avec Gisèle Clerc, ''Fouilles et travaux en Égypte et au Soudan, 1993-19941993—1994'', [33], fasc. 3, [34], Orientalia, Rome, 1995.
* ''Avant-propos'', [35], L'Égyptomanie à l’épreuve de l’archéologiel'archéologie, Musée du Louvre, Paris, 1996.
* Avec Gisèle Clerc, ''Fouilles et travaux en Égypte et au Soudan, 1994-19951994—1995'', [36], fasc. 3, [37], Orientalia, Roma, 1996.
* Avec Jean-Philippe Lauer et Audran Labrousse, ''L'architecture des pyramides à textes, [38], Saqqara Nord,'' 2 vol., [39], BdE, IFAO, Le Caire, 1996.
* Avec M. Rassart-Debergh, ''Textiles d'Antinoé'', Donation E. Guimet, Muséum d'histoire naturelle, Colmar, 1997.
* Avec C. Langlois, A. Decaux, J. Tulard, F. Gros et G. Le Rider, ''L'expédition d'Égypte, postérités et prospectives'', Palais de l'Institut, Paris, 1998.
* Avec Dominique Valbelle, ''Le décret de Memphis, bicentenaire de la découverte de la Pierre de Rosette'', De Boccard, Paris, 1999.
* Avec G. Mokhtar, ''L'empire de Koush : Napata et Méroé, In Histoire Générale de l'Afrique''. Volume [40] : L'Afrique Ancienne, Présence Africaine/Edicef/Unesco, Paris, Nouvelle édition, 2000.
* ''Répertoire d'épigraphie méroïtique : corpus des inscriptions publiées'', 3 vol., Académie des Inscriptions et Belles Lettres, Paris, 2000.
* ''Au fil du Nil, le parcours d'un égyptologue'', Académie des inscriptions et belles lettres, Paris, 2001.
* Avec Catherine Berger-el Naggar, Bernard Mathieu et I. Pierre-Croisiau, ''Les textes de la pyramide de Pépy [41], 1'', édition, description et analyse, 2, facsimilés, MIFAO, Le Caire, 2001.
* ''Dictionnaire de l’Antiquitél'Antiquité'', PUF, Paris, 2005, collection Quadrige, 2464 pages, [42].
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
{{ВП-портали|Біографії|Франція|Єгипет|Історія|Мистецтво}}
{{Бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Леклан Жан}}
[[Категорія:Французькі єгиптологи]]
[[Категорія:Випускники Вищої нормальної школи (Париж)]]
[[Категорія:Викладачі Страсбурзького університету]]
[[Категорія:Співробітники Колеж де Франс]]
[[Категорія:Члени Академії надписів та красного письменства]]
[[Категорія:Лауреати премії Бальцана]]
[[Категорія:Почесні доктори]]
[[Категорія:Уродженці Парижа]]
[[Категорія:Померли в Парижі]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Жан_Леклан