Пінське Богоявленське братство: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Haida (обговорення | внесок) |
||
Рядок 2:
== Історія ==
Найбільш ймовірно, що православне братство з'явилося в Мінську наприкінці XVI століття. Воно утворилося навколо церкви Св. Феодора Тирона.
У 1614 році міщани й шляхти при підтримці роду Христофа і Раїси Гарабурд звели Богоявленську церкву неподолік від БЮогоявленського монастиря. Втім того ж року розпочався конфлікт з Паїсієм Сихівським, який тривав до 1618 року. Остаточне королівське рішення було оголошено на сеймі 6 березня 1618 року справу було вирішено не на користь Раїси Гарабурди: єпископу Пінському і Туровському Паїсію передавалася побудована Гарабурдами православна церква; йому ж підпорядковувалася все православне духовенство Пінської єпархії, Гарабурда повинна була виплатити 40 тисяч польських злотих і 3000 литовських грошей. Таким чином, Богоявленський монастир припинив своє існування.
21 серпня 1631 році за наказом пінського греко-католицького єпископа [[Григорій (Михалович)|Григорія]] і Пінського капітула, була відібрано возним у православних церкву св. Феодора разом зі школою, при якій вона діяла. У момент відібрання в ній перебували кілька десятків «хлопят» і бакалавр Афанасій Стрілецький.
Втім
Бачачи безрезультатність діяльності комісара, православні силою зайняли призначену їм церкву. 1634 року почалося зведення Богоявленського монастиря. Його ігумени опікувалися Пінською єпархією. В училищі викладалися старобілоруська (давньоукраїнська), польська, латинська та грецька мови, а також сім так званих вільних мистецтв.
У 1640 році княгиня [[Регіна Соломирецька|Раїна Соломирецька]], яка була також спадкоємицею всіх багатств магнатського роду Гойских, подарувала Пінському братству значні земельні угіддя. Також надавала значні кошти на братську церкву. Значну удар майновому стану завдало повстання на чолі із Богданом Хмельницьким — 9 листопада 1648 року Пінськ втратив 14 тис. жителів, 5 тис. будинків було повністю зруйновано.▼
▲У 1640 році княгиня [[Регіна Соломирецька|Раїна Соломирецька]], яка була також спадкоємицею всіх багатств магнатського роду Гойских, подарувала Пінському братству значні земельні угіддя. Також надавала значні кошти на братську церкву.
Значний удар майновому стану завдало повстання на чолі із Богданом Хмельницьким — 9 листопада 1648 року Пінськ втратив 14 тис. жителів, 5 тис. будинків було повністю зруйновано.
Втім 1649 або 1650 року вдалося відновити школу, де викладалися 7 вільних наук: граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія і музика. Крім того, вивчалися давньоукраїнська (давньобілоруська), церковнослов'янська, польська, грецька і латинська мови. Рівень викладання був досить високим. Курс діалектики будувався на творах Платона, Аристотеля, Цицерона, Сенеки і Епікура. Курс астрономії ґрунтувався на вже застарілій Птоломєєвській геоцентрическій системі побудови світу. Заняття з музики зводилися до церковних піснеспівів.
У 1656 році за заповітом Софії Володкович церкви Богоявлення і братству відходили: двір Саленіковський, город, півлана землі, що розташовувалися в Пінську. Завдяки пожертвам, обитель поступова стає власником певного майна. У 1766 року вона володіла 17 десятинами землі, 13 будинками в Пінську і 740 злотими прибутку на рік.
Школа витримувала конкуренцію з місцевим єзуїтським колегіумом. 21 вересня 1665 року школу було закрито, а її багату бібліотеку спалено. Викладачі були вигнані з міста, більше 300 учнів залишили Пінськ, а кращих взяли до єзуїтського колегіуму. Це завдало значного удару Пінському братству, врезультати якого до 1680-х років братство припинило своє існування.▼
▲Школа витримувала конкуренцію з місцевим єзуїтським колегіумом. 21 вересня 1665 року школу було закрито, а її багату бібліотеку спалено. Викладачі були вигнані з міста, більше 300 учнів залишили Пінськ, а кращих взяли до єзуїтського колегіуму. Це завдало значного удару Пінському братству, врезультати якого до 1680-х років братство майже припинило своє існування.
Відновлення позицій відбувається за часи короля Августа II. Протягом 1750-60-х років відбувається тривала бороться проти утисків уніатів. З включенням білоруських земель до складу Російської імперії Богоявленські монастир і церков потрапляють під керівництво Священного Синоду, братство припиняє своє існування.
== Джерела ==
| |||