Інтроверсія — екстраверсія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 36:
Айзенк, запозичив у Юнґа ці поняття, наповнюючи їх дещо іншим змістом — для Айзенка ці поняття є полюсами суперфактора — комплексу корелівних між собою рис особистості, які [[генетично]] детерміновані. Типовий екстраверт за Айзенком оптимістичніший, імпульсивній, має широке коло знайомств і слабкий контроль над емоціями та почуттями. Навпаки, типовий інтроверт — спокійний, віддалений від усіх, крім близьких людей, планує свої дії завчасно, любить порядок у всьому і тримає свої почуття під суворим контролем.
У психіатрії поширена типологія [[Леонгард]]а, який запозичив найбільш раннє тлумачення даного терміну у Юнґа і переосмислив його: за Леонгардом, екстраверт — особистість безвільна, піддана впливу з боку, інтроверт — особистість з волею. У той же час, типологія Леонгарда є психіатричною, а не психологічною, і відноситься перш за все до патології. Якщо ж говорити не про патології, то близькими до тлумачення Леонгардом (але не Юнґом) даного терміну є такі терміни психології, як [[локус контролю]] (внутрішній і зовнішній), [[екстерналізм]] і [[інтерналізм]] (Акофф і Емері), та ін.
Терміни «екстраверсія» та «інтроверсія» використовуються також в [[MMPI|типології Маєрс-Бріґґс,]] в [[соціоніка|соціоніці]], в [[психософія|психософії]], та в інших сучасних [[опитувальник]]ів та [[психодіагностика|діагностичних методик]], де їх тлумачення має свою специфіку.
| |||