Залісся (Заводська селищна громада): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
проблеми |
Немає опису редагування |
||
Рядок 59:
Загалом поляки у селі були звільнені від панщини і до Другої світової війни становили приблизно третину всіх мешканців Залісся. Проживали тут шляхетські родини: Вонсовичі, Гасини, Зєм’янські, Ліпінські, Кіровські, Румійовські, Стожеки, Сьвірські, Уруські, Хіхловські.
== Хутори ==
* '''Борухи''' – хутір, розташований за 3 км від села. У 1952 р. на хуторі – 6 дворів, 29 жителів.
* '''Колонія''' – хутір, розташований за 0,5 км від села. У 1949 р. на хуторі – 27 дворів, 98 жителів.
* '''Млинки''' – хутір, розташований за 0,7 км від села. У 1952 р. на хуторі – 120 дворів, 430 жителів. На хуторі Млинки є геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення – карстова печера (охоронна зона – 0,5 га), що вражає багатством крис- талічних форм (кристалічні драпірування, друзи), структурними модифікаціями гіпсів, які виникли за рахунок вторинної кристалізації. Майже 100 років тому біля Залісся місцеві жителі добували гіпс (але- бастр) для власних потреб, вирубали в скелі вели- чезну нішу і натрапили на щілини, що вели далеко під землю. Першим дослідником печери був учитель Михайло Біль. Цим витвором природи дедалі більше зацікавлюються вчені й туристи з різних країн. Нині печера передана для науково-дослідних та рекреа- ційних робіт Чортківському спелеоклубові “Кристал”. Довжина ходів печери – понад 44 км. Майже щороку спелеологи відкривають нові ходи, і в 2008 р. дослі- джено, що печера з’єднана з печерою с. Угринь того ж Чортківського району, оскільки кільцьовані кажани, які мешкають у печері Млинки, були знайдені у печері в Угрині.<ref>''В. Бойко, В. Уніят, М. Федечко.'' Залісся // {{ТІМС|3|471}}</ref>
== Історія ==
Рядок 73 ⟶ 78:
Національний склад населення села за станом на 1938 р.: українців – 1742 особи, поляків – 762 особи, євреїв – 88 осіб.
В другій половині вересня 1939 р. у селі встановлено радянську владу.
Почались арешти членів ОУН і тих, кого НКВС підозрювали у приналежності до неї.
Заарештували Мирона Білінкевича, Михайла Бойчука, Ми- колу Замрикіта, Івана Ліщинського, Павла Орлика та Мирона Ціхоцького.
Протягом 1939–1941 рр. енкавеесівці замордували у Чортківській тюрмі жителів Залісся Івана Веленковича та Йосипа Слободяна; розстріляли в Умані Павла Орлика.
У 1940 р. радянська влада виселила із села у Сибір усіх колоністів; 1945 р. на їхнє місце примусово поселили українців з Польщі: сім’ї Василівих, Гаталяків, Гвоздів, До бушів, Лапчуків, Міщишиних, Папалів, Пирків, Фургалів, Шведів та інших.
Від 6 липня 1941 р. до 7 квітня 1944 р. Залісся – під нацистською окупацією. У цей період війт села – Петро Репета. Із Залісся вивезли до Німеччини на примусові роботи Ольгу Дзиндру, Михайла Добощука, Марію Зазуляк, Михай- ла Копистинського, Василя Сов’яка, Павла Шумку та ін- ших. У селі діяла спеціальна провокаційна група НКДБ для боротьби з учасниками ОУН і УПА, яка переслідувала наці- онально-свідомих українців, знущалася над місцевими жи- телями. Воякам УПА допомагали активістки-зв’язківці Га- фія Горбачовська, Олександра Козак, Емілія Лазарук, Анна Слободян, Павліна Сороківська (Бурник), Іванна Хрик. Під час Другої світової війни посеред села було наси пано могилу для вшанування жертв терору НКВС.
Під час німецько-радянської війни загинув або пропав безвісти у Червоній армії 51 мешканець Залісся:
* Василь Ангелюк (1896 р. н.),
* Іван (1915 р. н.), Михайло (1909 р. н.), Павло (1905 р. н.) і Тимофій (1900 р. н.) Атаманці,
* Павло Бурник (1927 р. н.),
* Адам Вонсович (1924 р. н.),
* Павло Говико (1898 р. н.),
* Іван Горбачевський (1904 р. н.),
* Микола Гоцян (1925 р. н.),
* Йосип Григорчук (1903 р. н.),
* Антон Гуцуляк (1906 р. н.),
* Микола (1912 р. н.) і Михайло Добощуки,
* Володимир Задоровський (1899 р. н.),
* Михайло Іваник (1913 р. н.),
* Володимир Кашута (1918 р. н.),
* Володимир Коростіль (1918 р. н.),
* Василь Лазар (1904 р. н.),
* Мар'ян Лазарчук (1924 р. н.),
* Володимир Ланчук (1918 р. н.),
* Броніслав Литвин (1913 р. н.) та інші
В УПА воювали Василь Зозуляк, Адам та Іван Ліщинські, Анатолій Свирида й інші.
== Освіта ==
За Австро-Угорщини і за Польщі
У Заліссі діяла польська школа. Всі предмети протягом 1-го року викладали тільки польською мовою. Від 2-го року дітей вчили української мови.
Нині діє Залісянська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів.<ref>[https://te.isuo.org/schools/view/id/18534 Залісянська школа]</ref>
== Релігія ==
* церква святого Архістратига Михаїла (УПЦ КП, 1985 р., мурована),
* богослужбова капличка св. Архістратига Михаїла (УГКЦ, 1998 р.),
* дерев'яна дзвіниця (19 ст.),
* У 2001 р. за пожертвування громади біля джерела (р. Млинки) збудовано капличку, де освячують воду на Водохреща.
* Костел (1801 р.), котрий певний час використовували як колгоспний склад запчастин. У 1991 р. святиню повернено римо-католицькій громаді для богослужіння. Костел відвідують жителі села та віруючі з навколишніх сіл.
[[Файл:Вхід в печеру закривається на свята.jpg|ліворуч|міні|161x161пкс|Вхід в печеру [[Печера «Млинки»|Млинки]]]]
== Пам'ятки ==
* На території сільської ради розташована частина заказника загальнодержавного значення “Дача Галілея”. Ві-ім дубів занесені до пам’яток природи місцевого значення. Під охороною унікальні, рідкісні та екзотичні дерева: горіх маньчжурський, сосна чорна Веймутова, модрина європейська, ялиця біла, дугласові дуби, ясени та модрини.
* Печера [[Печера «Млинки»|Млинки]].
== Пам'ятники ==
У 1995 році насипано символічну могилу Борцям за волю України.
Споруджено:▼
* пам'ятники односельцям, полеглим у німецько-радянській війні ([[1971]]) та воїнам [[Червона Армія|РА]] ([[1988]])▼
▲Споруджено:
* встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини▼
▲*
* встановлено
** фігура Матері Божої, пам'ятний хрест на честь побудови каплички. \
** У 2000 р. парафіяни-жертводавці (сім’ї Лазарук і Фойдюк) спорудили у центрі села фігуру Матері Божої.
== Соціальна сфера ==
Рядок 103 ⟶ 158:
Місцевий фільварок власника єврея Юзефа Фельшуґа розпарцелювали між спровадженими з корінної Польщі колоністами, для яких було створено окремий присілок із обширного лану під назвою “Помірки”
До 1939 р. діяли філії товариств “Просвіта”, “Союз Українок”, “Сільський господар”, “Рідна школа” та інші.
1940 р. примусово організовано колгосп (голова правлін- ня Антон Роздольський).
У вересні 1948 р. примусово організовано колгосп.
У 1963 р. село радіофіковано й електрифіковано.
Протягом 1950–1983-х рр. збудовано колгоспні тваринницькі ферми, лазню, будинок спеціаліста, млин, контору колгоспу, а також школу, дитячий садок, цегельний завод, приміщення сільської ради, Будинок культури.
Нині працюють дитячий садочок, Будинок культури, бібліотека, ФАП, три торгових заклади. Залісся газифіковане. Працюють фермерське господарство “Наборроєв”, СВК “Залісся”.
== Відомі люди ==
=== Народилися ===
* [[Замрикіт Ярослав|Ярослав Замрикіт]] (1947–2010) – економіст, господарник, громадський діяч;
* [[Іван Ліщинський]] (псевда: “Матвій”, “Степовий”, “Матюшенко”; 1921–1952) – діяч ОУН;
* [[Михайло Росляк]] (1896– 1950-ті рр.) – освітянин, адвокат.
== Примітки ==
Рядок 109 ⟶ 183:
== Джерела ==
* ''
{{Чортківський район}}
| |||