Сила пружності: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shkod (обговорення | внесок) вікіфікація |
Немає опису редагування |
||
Рядок 3:
== Історія вивчення сил пружності ==
Не зважаючи на те, що пружні сили використовувались людиною досить давно (приклад: лук, катапульти для метання каменів і т. д.), першим до розуміння пружних сил і деформацій прийшов у 1660 [[Роберт Гук]]. У
Ймовірно, в цей час Гук вже розумів, що пружність — універсальна властивість твердих тіл, але вважав необхідним підтвердити свою упевненість експериментально. У 1678 вийшла книга Гука, присвячена пружності, де описувалися досліди, з яких випливає, що пружність є властивістю «металів, дерева, кам'яних порід, цеглини, волосся, рогу, шовку, кістки, м'яза, скла і т. п». Там же була розшифрована анаграма. Дослідження Роберта Гука привели не лише до відкриття фундаментального закону пружності, але і до винаходу пружинних хронометрів (до того були тільки маятникові). Вивчаючи різні пружні тіла, Гук встановив, що «[[коефіцієнт пропорційності]]» (зокрема, [[механічна жорсткість|жорсткість]] [[пружина|пружини]]) сильно залежить від форми і розмірів пружного тіла, хоча матеріал грає вирішальну роль.
Пройшло понад сто п'ятдесять років, протягом яких досліди з пружними матеріалами проводили [[Роберт Бойль|Бойль]], [[Шарль Оґюстен Кулон|Кулон]], [[Клод-Луї Нав'є|Нав'є]] та інші фізики. Одним з основних дослідів стало розтягування зразка матеріалу у вигляді стержня. Для порівняння результатів, отриманих в різних лабораторіях, треба було або використовувати завжди однакові зразки, або навчитися виключати вплив розмірів зразка. І в 1807 з'явилася книга [[Томас Юнг|Томаса Юнга]], у якій було введено [[модуль пружності]], як величину, що описує властивість пружності матеріалу незалежно від форми і розмірів зразка, що використовувався в досліді.
== Природа сил пружності ==
| |||