|
== Передісторія конфлікту ==
Підвалини династичного конфлікту були закладені королем англійським Едуардом III (Едвардом III), який призначив своїм спадкоємцем малолітнього [[Річард II|Річарда II]], сина Едуарда Чорного Принца, в супереч існуючій на той час традиції, в обхід свого четвертого сина Джона Гонта , 1-го герцога Ланкастерського.Сам Джон Гонт користувався великим впливом під час правління свого малолітнього племінника Річарда II, яке відзначалося тривалими періодами політичної нестабільності, не виступаючи при цьому відкрито на стороні супротивників Річарда. Конфлікт між Йорками та Ланкастерами розпочався, коли у 1399 році Річард оголосив про конфіскацію спадщини свого покійного дядька , герцога Ланкастерського Джона Гонта, у його сина Генріха Болінгброка, за рік до того відправленого у вигнання за виступ проти короля. У відповідь [[герцог Ланкастерський]] Генрі Болінгброк скинув із трону короля [[Річард II|Річарда II]]. Скинувши короля, Генріх Болінгброк коронувався як король [[Генріх IV (король Англії)|Генріх IV]]. Оскільки Болінгброк був нащадком тільки четвертого сина короля [[Едуард III|Едуарда III]] його права на трон теж були сумнівними, так як третій, на той час теж уже покійний, син короля [[Едуард III|Едуарда III]] Ліонель Антверп, 1-й герцог Кларенс мав живих спадкоємців. Проте син Генріха, король [[Генріх V (король Англії)|Генріх V]], здобув численні перемоги у ході [[Столітня війна|Столітньої війни]], а тому мав популярність серед народу й знаті, й питання про законність наслідування на певний час забулося. Однак Генріх V несподівано помер у [[1422]] році, коли його синові [[Генріх VI (король Англії)|Генріху VI]] було тільки 9 місяців.
Після смерті дядька Джона в [[1435]] році молодий король опинився в оточенні поганих радників. Справи у Англії складалися кепсько, англійці програвали війну. У 1453 році капітуляція англійського гарнізону в Бордо поклала кінець Столітній війні і до Англії ринули тисячі досвідчених солдатів , які в свою чергу стали одним з елементів нестабільності та швидко поповнили табори протиборчих сторін. Генріх одружився із [[Маргарита Анжуйська|Маргарет Анжуйською]] і потрапив під її сильний вплив. Крім того він вряди-годи втрачав здоровий глузд. Як наслідок, його популярність в Англії впала, й нащадок третього сина короля [[Едуард III|Едуарда III]] герцог Йоркський [[Річард (герцог Йоркський)|Річард]] отримав підтримку англійської знаті.Таким чином слабкість королівської влади , її сумнівна легітимність,велика кількість вивільнених солдатів та поразка в Столітній війні стали тими обставинами, що призвели до тривалого, кривавого конфлікту.
== Військові дії ==
|
