Фантастика: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 59:
Єдиної класифікації наукової фантастики, як і фантастики взагалі, немає. Так, Д. Воллхейм виділяє в науковій фантастиці чотири групи: 1) уявні подорожі; 2) передбачення майбутнього; 3) незвичайні винаходи; 4) соціальна сатира.
 
Засновниками жанру НФ були класики всієї фантастики [[Жуль Верн]], [[Уеллс Герберт Джордж|Герберт Веллс]], [[Карел Чапек]]. На той час багато хто вважав їхні твори абсурдними, але вже в 20-х роках наставнастала «ЗолотийЗолота ВікДоба» НФ. Успіх НФ був «смугастим», вона то переживала розквіт, то знову занепадала. Наступний розквіт приніс фантастиці нових класиків [[Артур Кларк]], [[Айзек Азімов]], [[Саймак Кліффорд Дональд|Клінффорд Саймак]], [[Станіслав Лем]], [[Роберт Шеклі]]. Твори класиків фантастики завжди мали певну пророчість — Жуль Верн передбачив посадку на [[Місяць (супутник)|Місяць]] і появу [[субмарина|субмарин]], [[Герберт Веллс]] — польоти, [[Олексій Толстой]] — [[лазер]], а [[Станіслав Лем]] — [[електронна книга|електронні книжки]].
 
'''[[Космічна опера|Космоопера]]''' (або «космічна опера», {{lang-en|space opera}}) — один з жанрів пригодницької наукової фантастики, який зазвичай визначається за формальними ознаками: дія творів відбувається в космічному просторі і/або на інших планетах (у Сонячній системі або за її межами) в умовному (зазвичай екзотичному) антуражі; персонажі підкреслено героїчні, а масштаби їхніх діянь обмежені лише фантазією авторів.
Рядок 134:
На початку XX століття виникає [[фентезі]] з творами [[Роберт Говард|Роберта Говарда]] («Конан»), [[Джон Рональд Руел Толкін|Джона Толкіна]] («Гобіт»). Крім цього, в західній літературі початку XX століття розвинулася література жахів [[Говард Лавкрафт|Говарда Лавкрафта]], [[Кларк Ештон Сміт|Кларка Ештона Сміта]].
 
У 1930-50-ті роки наукова фантастика і фентезі стають масовою літературою, значною мірою завдяки виникненню [[Pulp-журнал|pulp-журналів]]. Особливо значний вплив на популяризацію жанру здійснив [[Х'юго Ґернсбек]] заснуванням спеціалізованого журналу «[[Amazing Stories]]». Тоді жанр характеризувався великою кількістю технічних і наукових подробиць, але в 1940-ві у науковій фантастиці все більше уваги приділялося психології персонажів, з чого почавсяпочалася «ЗолотийЗолота Вікдоба наукової фантастики»<ref>{{Cite book|title = The History of Science Fiction|url = https://books.google.com/books?id=AeyEGQAACAAJ|publisher = Palgrave Macmillan UK|date = 2005-11-28|isbn = 9780230546912|language = en|first = A.|last = Roberts|pages = 195-230}}</ref>. В СРСР ранніми представниками наукової фантастики (1920-і) були [[Булгаков Михайло Опанасович|Михайло Булгаков]] («Рокові яйця», «Собаче серце»), [[Бєляєв Олександр Романович|Олександр Бєляєв]] («Людина-амфібія», «Боротьба в ефірі», «Голова професора Доуеля»), [[Толстой Олексій Миколайович|Олексій Толстой]] («Гіперболоїд інженера Гаріна», «Аеліта») і [[Обручев Володимир Панасович|Володимир Обручев]] («Земля Санникова», «Плутонія»). Пізніше радянська фантастика розвивалася все більше ізольовано і довго розумілася як дитяча, «несерйозна», література.
 
=== Фантастика другої половини XX—XXI століття ===