Транквілізатори: відмінності між версіями

Можливо застосовувати заспокійливі засоби (транквілізатори) без рецепта, але, звичайно ж, все ж краще проконсультуватися з лікарем, оскільки транквілізатори можуть призводити до розвитку [[Звикання (фармакологія)|звикання]] (їх ефект знижується при тривалому прийомі). Крім того, вони здатні викликати залежність (фізичну / психічну). Формування залежності виникає, в більшості випадків, при тривалому прийомі. У зв'язку з тим, що заспокійливі препарати сприяють зниженню швидкості психомоторних реакцій і ослаблення концентрації уваги, слід застосовувати їх з обережністю. Особливо це стосується людей, чия робота вимагає швидкої фізичної, психічної реакції і вимагає підвищеної уваги (диспетчери, водії, пілоти).

Необхідно розуміти, що ці препарати були створені як «одноразові» ліки. Спочатку вони задумувалися як симптоматичні засоби для лікування відчуття тривоги. Авторами історично першого з них — '''Діазепаму''' (він же '''Валіум''', '''Седуксен''', '''Реланіум''', '''Сибазон''' тощо) передбачалося, що людина, яка мучиться надлишковою тривогою, може час від часу приймати '''Діазепам''' для того, щоб знизити рівень тривоги, напруженості і занепокоєння . Однак скоро з'ясувалося, що всі ці препарати дуже швидко викликають [[Звикання (фармакологія)|звикання]] і хімічну залежність, тобто самі виявляють наркотичні властивості. Природно, що формування хімічної та психічної залежності у колишнього наркомана відбувається швидше, ніж у середньої людини. Наркомани дуже часто використовують препарати цієї групи для отримання «кайфу». Тобто використовують ліки не в лікувальних цілях, а для посилення наркотичного сп'яніння, або як його альтернативу. Крім того, всі препарати цієї групи мають украй вузький спектр терапевтичної активності. Ними дуже легко отруїтися, деякі з них є улюбленим засобом для самогубств у підлітковому віці. Особливо це стосується «модних» в середовищі наркоманів препаратів таких, як '''Реланіум''' та '''Реладорм'''. Більшу частину препаратів цієї групи не можна призначати без відома лікаря для постійного прийому. Природно, з будь-якого правила бувають винятки. Існує невелика кількість транквілізаторів, які можна застосовувати для лікування залежності від наркотику. Тут, як приклад, хотілося б назвати денний транквілізатор '''Грандаксин''', який, не викликаючи залежності, допомагає боротися з нав'язливими думками про наркотик. Цей препарат здатний трохи підняти настрій, пом'якшити, так звані, залишкові вегетативні компоненти синдрому відміни: зменшити тремтіння, неприємне серцебиття, пітливість і т. д. Треба тільки пам'ятати, що його не можна давати пацієнтові ввечері і на ніч, бо він може негативно впливати на сон. Як ви бачите, лікарю, при призначенні заспокійливих препаратів доводиться постійно балансувати між двома групами небезпечних для колишнього наркомана речовин. У кожному окремому випадку існує оптимальне рішення. Але прийняти його може тільки лікар.