Еурмеімінанкі: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
BunykBot (обговорення | внесок)
м Забираю зайві теги <nowiki/>
Технічна погрішність у тексті
Рядок 2:
'''Е́урмеімінанкі''', '''Е́-урмеімінанкі'''&nbsp;— ([[Шумерська мова|шум.]] é.ur<sub>4</sub>.me.imin.an.ki&nbsp;— ''«Храм семи володарів Неба та Землі»'')&nbsp;— 7-східчастий [[зикурат]] у [[Борсіппа|Борсиппі]]. В історії [[Вавилонія|Вавилонії]] є другим за значенням після [[Етеменанкі]]. Разом з храмом [[Езіда]] (Е-зіда) ([[Шумерська мова|шум.]] é.zi.da&nbsp;— ''«Дім істини»''), зведеного за часів правління [[Хамурапі]], входив до храмового комплексу, присвяченого [[божество|божеству]] [[Набу]]. В [[історіографія|історіографії]] та [[Вавилонська міфологія|вавилонській міфології]] відомий як ''«Вежа [[Мова|мов»]], «Храм Набу»'' та ''«Храм семи [[Небесна сфера|сфер]]»''. Його неодноразово перебудовували.
 
Згідно з [[клинопис]]ними [[текст]]ами на глиняних призмах<ref>[http://undiasd.archives.gov.ua/doc/konferenciji/21-22_05_2015/presentations/levchenko.pdf Л.&nbsp;Л.&nbsp;Левченко. «НАРОДЖЕННЯ АРХІВІВ І ПРОФЕСІЇ АРХІВІСТА: середина IV&nbsp;— середина I тисячоліття до н.&nbsp;е., Месопотамія». Виступ на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Архіви&nbsp;— наука&nbsp;— суспільство: шляхи взаємодії» (21-22 травня 2015 р)]</ref> часів 40-річного правління [[Навуходоносор II|Навуходоносора II]], які знайшов сер [[Генрі Роулінсон]] у [[1854]]&nbsp;р., зикурат заново відбудували 2500 років тому на залишках меншої вежі другого [[тисячоліття]] до [[Наша ера|нашої ери]] вавилонські [[цар]]і [[Набопаласар]] та його син НавуходоносоромНавуходоносор ІІ як намагання побудувати другу [[Вавилонська вежа|Вавилонську вежу]], що мала сягати небес. Ось про що свідчить знайдений на руїнах Еурмеімінанкі напис<ref>[http://www.dolit.net/author/8062/ebook/28588/djilbert_edrian/sekretyi_piramid_tayna_oriona/read Роберт Бьювэл, Эдриан Джилберт&nbsp;— Секреты пирамид. Созвездие Ориона и фараоны Египта: <small>(р.IV Эпоха пирамид)</small>. М.:Вече, 1996. ISBN 5-7141-0303-3]{{lang-ru|}}</ref>: {{цитата|''Я ('''Навуходоносор II''') відновив і довів до досконалості диво Борсиппи, храм семи сфер світу. Я звів його з цеглин та вкрив міддю. Я оздобив це святилище Бога мармуром та коштовним камінням.''}}
1998 року австрійські [[археолог]]и встановили, що на момент завершення [[Будівельна справа|будівництва]] висота зикурату становила 231 [[фут]]ів (70,4 [[метр]]и). [[Фундамент]] та 1&nbsp;— 5 рівні були побудовані з випаленої [[Цегла|цегли]]. Перші два рівні були покриті чорним [[бітум]]ом. Третій, четвертий і п'ятий виступи були вкриті синьою [[Полива|поливою]] і, можливо, прикрашені фігурами биків і левів. Шоста та сьома тераси, поряд з [[святилище]]м, були повністю побудовані з необпаленої цегли-[[саман]]у, всередині додатково зміцненої бітумом та шарами очерету, які вкривались [[Рогожа|рогожею]]. Вершину зикурата увінчувало святилище з кімнатами для прислуги і священиків&nbsp;— ''храм Набу'', який був [[Вавилонська астрономія|астрологічним]] та освітнім центром нововавилонського періоду і мав велику [[бібліотека|бібліотеку]] [[Глиняні таблички|клинописних табличок]], тому отримав ще одну назву&nbsp;— ''«Вежа мов»''<ref>[http://articles.latimes.com/1998/dec/06/news/mn-50996 Scholars Zero In on Nebuchadnezzar's Ziggurat. Los Angeles Times. (December 06, 1998){{lang-en|}}]</ref>. Його зруйнував у [[484 до н. е.]] [[Персія|перський]] цар [[Ксеркс]] під час придушення [[повстання]] проти [[Імперія Ахеменідів|Імперії Ахеменідів]]. Згадується під час [[Стародавня Греція|грецького]] і [[Стародавній Рим|римського]] панування у [[Месопотамія|Месопотамії]]. На руїнах храму Набу містяться сліди значного опалення до [[скло]]видної маси, що свідчать про ймовірне його зруйнування внаслідок удару потужної [[блискавка|блискавки]] та займання очерету та бітуму<ref>[http://www.britannica.com/place/Borsippa Borsippa. Encyclopædia Britannica {{lang-en|}}]</ref>. До археологічних досліджень, які провів [[Роберт Йоганн Кольдевей]] у 10-х роках [[XX]] cт., Еурмеімінанкі, спираючись на твердження [[Геродот]]а, ототожнювали з руїнами [[Вавилонська вежа|Вавилонської вежі]] і саме під цією назвою зикурат фігурує у давніх текстах та зображеннях<ref>[http://www.christiananswers.net/q-abr/abr-a021.html John H. Walton. Is there archaeological evidence of the Tower of Babel? {{lang-en|}}]</ref>. На відміну від Етеменанкі, руїни зикурату Еурмеімінанкі висотою 172 фути (52,4&nbsp;м.) p, збереглись до нинішнього часу.