|
[[Файл:Меморіальна дошка Олександра Білаша.jpg|thumb||right|175px|<small>Меморіальна дошка на честь Олександра Івановича Білаша на [[Пушкінська вулиця (Київ)|вул. Пушкінській]], 8 у Києві: «де він жив і творив»</small>]]
Народився 6 березня 1931 року в Градизьку (нині Глобинського району Полтавської області України) в музичній сім'ї: мати - — Євдокія Андріївна - — вважалася першою співачкою на сільських сходинах, батько - — Іван Опанасович - — грав на балалайці та гітарі [1].
У 1946 році вступив до Полтавського музичного училища, проте не був прийнятий «із-за відсутності слуху». Рік навчався в Київській музичній вечірній школі, де музику викладали брати Георгій і Платон Майбороди. Розвантажував вагони на вокзалі, підробляв у школах, грав в ресторанах.
У 1948-19521948—1952 роках навчався в Житомирському музичному училищі ім. В. С. Косенко. У 1957 році закінчив Київську консерваторію (нині Національна музична академія України імені П. І. Чайковського) по класу композиції у М. М. Вілінського.
У 1956-19611956—1961 роках - — викладач теорії музики Київського педагогічного інституту ім. М. Горького (нині Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова).
Найбільш відомий як автор пісень (близько 500). Автор романсів, балад, опер, оперет, ораторій і музики до кінофільмів.
Автор 9-ти поетичних збірок, в тому числі «Мелодія» (1977), «Мамине крило» (1999), «Шурась» (2001) . У 1976-19941976—1994 роках - — голова правління Київської організації Спілки композиторів України. З 1968 року - — заступник голови правління Спілки композиторів Української РСР. Член Спілки письменників України (2000) .З 1992 року - — член Комітету з Державних премій України ім. Т. Шевченка при Кабінеті Міністрів України. Один із засновників Українського фонду культури.
Помер 6 травня 2003 року в Києві після інсульту . Похований на Байковому кладовищі.
* Лауреат премії імені М. Островського(1967);
* Лауреат Всесоюзної премії Ленінського комсомолу (1968),
| 