WebDAV: відмінності між версіями

Протокол надає можливість «Intercreativity» (спільної роботи, дає можливість не просто спілкуватися, а й створювати), це робить [[Веб]] середовищем для читання та також і для записування, згідно з лінією [[Тім Бернерс-Лі|Тіма Бернерса-Лі]] (Tim Berners-Lee). Протокол забезпечує функціональність створювати, змінювати та переміщувати документи на віддаленому сервері (типова назва веб-сервер чи веб-шара(web share)). Це корисно, поза іншим, для [[авторизація|авторизації]] документів, але також може бути корисним для загального веб-базованого зберігання файлів. Важливі можливості у WebDAV протоколі включають локінг (locking), властивості (створення, усунення та запит інформації про автора, дату модифікації та інше), керування простором імен (можливість копіювати та переміщувати веб-сторінки у просторі імен сервера) та колекції (створення, переміщення та видавання списку ресурсів). Більшість сучасних операційних систем забезпечують вбудовану підтримку для WebDAV. За допомогою прийнятного клієнта та швидкої мережі, можливо так же легко використовувати файли на WebDAV як і ті, що збережені в локальних директоріях.

 

* '''Блокування''' -- довгострокове блокування документа від внесення змін. Встановлення заборони на запис у файл іншим користувачам дозволяє зберегти монопольний доступ незалежно від якості мережевого підключення, а також в випадках його тимчасового втрати.

* '''Властивості''' -- цей механізм дозволяє приписувати документу будь-які атрибути, які можуть оброблятись окремо та не залежно від самого документа. Тобто створювати метадані документа. Зазвичай описуються в форматі XML. Наприклад, це може бути: перелік авторі, посилання на первинне джерело документа, анотація, зміст тощо. Для роботи безпосередньо із метаданими протокол DAV має відповідні команди. Протокол ''DASL'' (DAV Searching and Locating) <ref>[http://www.webdav.org/dasl Офіційний сайт протоколу DASL]</ref> надає можливості пошуку та знаходження розташування веб-ресурсів по їх властивостям.