|
Клімат [[неоліт]]у ([[5 тисячоліття до н. е.|V]]-[[4 тисячоліття до н. е.|IV тис. до н. е.]]) був іще м'якшим, тому разом із полюванням і рибальством розвивається розведення свиней, корів та виникає землеробство. Збільшення продуктивності праці та кількості їжі веде за собою зростання чисельності населення. Територію Полтавщини послідовно заселяють представники дніпровсько-донецький племен неоліту, племена ямково-гребінцевої кераміки (найбільше поселень виявнело в долинах [[Ворскла|Ворскли]], [[Оріль|Орелі]], [[Дніпро|Дніпра]] та [[Хорол (річка)|Хоролу]]), племена сурської неолітичної культури ([[4 тисячоліття до н. е.|IV тис. до н. е.]])
У [[мідниймідна вікдоба|мідну добу]] (кін. [[4 тисячоліття до н. е.|IV]]-[[3 тисячоліття до н. е.|ІІІ тис. до н. е.]]) починається використання у землеробстві [[плуг|рала]] і тяглової сили — биків; відбувається його спеціалізація. На початку мідного віку в південній частині регіону проживали племена середньостогівської культури, а північний захід регіону заселений, найімовірніше, представниками пізньотрипільської культури.
У [[бронзовийбронзова вікдоба|бронзову добу]] в землеробстві рало замінюється на примітивний [[плуг]]. Розширюється набір окультурених рослин, площа полів. Із виникненням вершництва починається використання коня не лише у господарстві, а й під час набігів. На території Полтавщини активно відбувалися міграційні процеси: в різний час проживало населення ямної, катакомбної, багатоваликової кераміки, зрубної, сабатинівської, білозерської, бондарихинської археологічних культур. У період [[16 століття до н. е.|XVI]]-[[10 століття до н. е.|Х ст. до н. е.]] відбувається наступна хвиля зростання чисельності населення та збільшення кількості постійних поселень.
В епоху раннього [[залізнийзалізна вікдоба|заліза]] ([[8 століття до н. е.|VIII]]-[[4 століття до н. е.|IV ст. до н. е.]]) одним із занять місцевого населення було добування заліза з місцевих болотних та лучних руд. Розвивалося орне [[землеробство]] (із допомогою дерев'яного рала і примітивного плуга). Вирощували м'яку й карликову пшеницю, полбу, [[ячмінь]], [[жито]], [[просо]], [[овес]], [[льон]], [[Коноплі (рослина)|коноплі]]. Було поширене придомне скотарство. І далі зменшувалася площа лісів.
В цю епоху на території Полтавщини проживали фінно-угорські племена пізньобондарихинської, іранської пізньозрубної та праслов'янської чорноліської культури, з другої половини [[7 століття до н. е.|VII ст. до н. е.]] поширюється вплив [[кочові скіфи|кочових скіфів]]. Населення північної та центральної Полтавщини споруджувало укріплені поселення, найбільшим серед яких було [[Більське городище]], чисельність жителів якого у період [[5 століття до н. е.|V ст. до н. е.]] коливалася від 12 до 30 тис. осіб.
|
