Хвиля Андрій Ананійович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Робот: заміна категорії Репресовані у СРСР на Репресовані в СРСР |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Державний діяч
| українське ім'я = Хвиля Андрій Ананійович
'''Хвиля Андрій Ананійович''' (справжнє прізвище '''Олінтер''' або '''Олентир'''; * 19 серпня [[1898]] — †[[1938]]) — партійний і [[державний діяч]] [[УРСР]] 1920—30-х років з кол. боротьбистів, публіцист; довголітній завідувач відділу агітації і пропаганди ЦК КП(б)У, з 1933 року — заступник народного комісара освіти УРСР.▼
| оригінальне ім'я = Олінтер Андрій Ананійович
| портрет = Khvylia AA Soc Kiev 1936 03 p10bis.jpg
| ширина портрета = 275px
| підпис = Хвиля, 1936 р.
| герб =
| титул = Заступник [[Народний комісар|Народного комісара]] освіти [[УРСР]]
| прапор =
| періодпочаток = [[1933]]
| періодкінець = [[1937]]
| попередник =
| наступник =
| громадянство = {{RUSold}}→{{USSR}}
| дата народження = 19.8.1898
| місце народження = с. [[Рингач (село)|Рингач]] тепер [[Новоселицький район]] [[Чернівецька область]]
| дата смерті = 1938
| місце смерті =
| династія =
| батько =
| мати =
| чоловік =
| дружина =
| діти =
| нагороди = <!-- {{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{шаблон_вищої_нагороди}}
{{!}}}
{{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}}
{{!}}-
{{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}}
{{!}}-
{{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}}
{{!}}-
{{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}}
{{!}}} -->
| автограф =
| Commons =
}}
▲'''
== Життєпис ==
Народився 19 (31 за новим стилем) серпня 1898 року в с. Рингач [[Бессарабія|Бессарабії]] (тепер [[Новоселицький район]] [[Чернівецька область]]), у бідній [[селяни|селянській]] родині.
[[Осінь|Восени]] [[1917]] Хвиля-Олінтер року вступив до [[УПСР]], приставши до лівої течії майбутніх [[боротьбисти|боротьбистів]].
Активний учасник встановлення радянської влади. За дорученням Центрального Комітету як губполітемісар [[УПСР]] (боротьбистів) Хвиля-Олінтер з травня 1918 року, протягом кількох місяців, веде підпільну роботу на Волині.
Андрій Хвиля особливо відзначався в боротьбі проти українського націоналізму і спричинився до ліквідації багатьох діячів української культури за часів [[Постишев Павло Петрович|Павла Постишева]]. Темі боротьби проти націоналізму й присвячені його публіцистичні й літературно-критичні праці:▼
Восени 1918 року Хвиля-Олінтер у Полтавському підпіллі, де з губернським повстанським комітетом бере участь у підготовці повстання проти гетьмана Скоропадського.
В [[червень|червні]] [[1919]] року вийшов з партії боротьбистів і вступив до [[КП(б)У]]. 1920 року Хвиля-Олінтер стає секретарем Волинського губкому КП(б)УЗО. У 1921—1922 роках Хвиля працює на посаді голови Сумського окружного виконкому. На весні 1924 року ЦК КП(б)У відряджає Хвилю-Олінтера до Одеси завідуючим агітпропвідділом Одеського губкому партії.
У 1925 році Хвиля-Олінтер працює в Центральному Комітеті КП(б)У, спочатку заступником завідуючого агітпроп відділом (1925—1926), а потім — завідувачем відділом преси (1926—1928), завідуючим культпропвідділом та агітпроппресвідділом (1928—1933). Входить до складу ЦК і Оргбюро ЦК КП(б)У, обирається до Всеукраїнського ЦВК у 1927-1937 роках.
У січні [[1929]] року Хвиля-Олінтера призначається членом Подільського губревкому, в якому обіймає посаду завідуючого відділом соціального забезпечення.
З [[1933]] по [[1936]] роки Хвиля-Олінтер виконує обов'язки першого заступника наркома освіти [[УСРР]], а у 1936— 1937 роки — начальника управління у справах мистецтва при Раднаркомі УСРР.
▲Андрій Хвиля особливо відзначався в боротьбі проти українського націоналізму і спричинився до ліквідації багатьох діячів української культури за часів [[Постишев Павло Петрович|Павла Постишева]].
Будучи своєю людиною у домі [[Шумський Олександр Якович|Олександра Шумського]] — наркома освіти, одного з творців українізації, Хвиля незабаром відіграє не останню роль в інтригах та боротьбі проти нього, що велась Л. Кагановичем, активно включається в гучну кампанію боротьби з «шумськизмом» та «хвильовизмом». У 1934 році, в одному з програмно-публіцистичних виступі, звинуватив Шумського у близькості до «українських фашистів». Хвиля належав до числа тих, хто якнайактивніше цькував [[Скрипник Микола Олексійович|Миколу Скрипника]].
Хвиля-Олінтер зіграв не останню роль у трагедії української нації — [[Голодомор 1932-1933|Голодоморі 1932-1933]] років. Взимку 1932—1933 року Хвиля-Олінтер, як уповноважений ЦК КП(б)У з питань хлібозаготівель, перебував на Одещині. 10 січня 1933 року, Хвиля-Олінтер доповідаючи Центральному Комітету про проведену роботу, вказував на сотні репресованих селян, а іноді й цілі села, сотні центнерів відібраного «утаєного» хліба. І водночас нарікав, що репресії не дають бажаних наслідків, мало допомагають хлібозаготівлі<ref>[http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/Publicat/Fam-Pyrig-1933.php#nom-142 Голод 1932—/933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. — К., 1990. — С. 326—327.]</ref>.
Темі боротьби проти націоналізму й присвячені його публіцистичні й літературно-критичні праці:
* «Национальный вопрос на Украине» (рос. мовою, [[1926]]);
* «Ясною дорогою. Рік на літ. фронті» ([[1927]]);
Рядок 15 ⟶ 72:
* «Трубадури українського фашизму» ([[1930]]) та інші.
Після падіння [[Скрипник Микола Олексійович|Миколи Скрипника]] Хвиля-Олінтер був автором першої переробки українського [[правопис]]у в напрямі зближення [[українська мова|української мови]] з [[російська мова|російською]].
=== Арешт та страта ===
У листопаді 1936 року Хвиля-Олінтер був репресований. Під час VIII Надзвичайного з'їзду Рад СРСР, Хвилю допитували Єжов та Каганович. Лише втручання голови Раднаркому України [[Любченко Панас Петрович |Панаса Любченка]], що особисто їздив до Сталіна і відстояв Хвилю, тоді врятувало його.
[[13 серпня]] [[1937]] року Хвиля-Олінтер знову був заарештований і мав стати однією з ключових фігур сфабрикованої справи про «буржуазно-націоналістичну організацію колишніх боротьбистів»<ref>[http://www.calendarium.com.ua/ua/areshtovano_golovu_derzhavnogo_viddilu_mistetstv_ukraini_andriya_hvilyu_1937 Хвиля А.]</ref>.
На пленумі ІДК [[КП(б)У]] [[29 серпня]] [[1937]] року Хвиля-Олінтер був виключений зі складу Центрального Комітету.
[[8 лютого]] [[1938]] року Військова колегія Верховного Суду СРСР засудила Хвилю-Олінтера як одного із «організаторів і керівників антирадянської націонал-фашистської диверсійно-терористичноі організації в Україні, яка своєю метою ставила повалення Радянської влади» і «агента польської розвідки» до страти.
Реабілітували Хвилю-Олінтера у судовому порядку [[22 вересня]] [[1956]] року.
== Література ==
* Замковий В.П. Сторінки біографії Андрія Хвилі // Український історичний журнал. - Київ, "Наукова думка", 1989. - №3. - c.121
* [http://uartlib.org/allbooks/istoriya-ukrayinskogo-mistetstva/ukrayinske-narodne-mistetstvo-uporyadnik-andriy-hvilya/ Українське народне мистецтво. Упорядник Андрій Хвиля.]
* {{ЕУ}}
* {{МСІУ}}
== Примітки ==
{{reflist}}
== Посилання ==
* [http://oldnewspapers.com.ua/node/339 Стан на мовному фронті. Доповідь тов. Хвилі] — Вісті ВУЦВК. 1933 рік. 30 червня.
* [http://www.experts.in.ua/inform/smi/detail.php?ID=67497 Експерт]
[[Категорія:
[[Категорія:Народились 19 серпня]]
[[Категорія:Народились 1898]]
Рядок 34 ⟶ 104:
[[Категорія:Репресовані в СРСР]]
[[Категорія:Діячі русифікації]]
[[Категорія:Українські комуністи]]
| |||