Азербайджанський килим: відмінності між версіями

Енциклопедія «Іраніка» відзначає, що в [[XIX століття|XIX столітті]] на Кавказі килимарство було поширене в основному в східному Закавказзі, батьківщині тюркського населення відомої нині як азербайджанці. Килимарство інших народів мало невелику значимість.<ref>[http://www.iranica.com/articles/carpets-xv Encyclopaedia Iranica. Caucasian Carpets. Richard Wright.] {{ref-en}} <blockquote>Russian imperial expansion in the late 13th/19th century opened the Caucasus to the West, and what had been a modest local weaving industry evolved into a major source of exports. The main weaving zone was in the eastern Transcaucasus south of the mountains that bisect the region diagonally (see Figure 1), the area now comprised in the Azerbaijan SSR; it is the homeland of a Turkic population known today as Azeri (see AZERBAIJAN vi. Population and its Occupations and Culture). Other ethnic groups also practiced weaving, some of them in other parts of the Caucasus, '''but they were of lesser importance'''.</blockquote></ref>. Як писав Джон Ф.Пайл, кавказькі килимарі в цілому слідували перської практиці, проте «в основному використовували більш виразні і великі елементи орнаменту».<ref>[http://books.google.com/books?id=YVQJvcI1XeoC&pg=PA76&dq=Persian+Azerbaijani+rugs&as_brr=3&ei=_h8AS6uTE4K0yQTsz8CcDw&hl=ru#v=onepage&q=&f=false John F. Pile. A history of interior design, стр. 76] {{ref-en}}</ref> П.&nbsp;Р.&nbsp;Дж. Форд у своєму дослідженні історії та традиційних орнаментів східних килимів зазначав, що, «хоча килими зараз виробляють в [[Дагестан]]і, [[Грузія|Грузії]] та [[Вірменія|Вірменії]], але справжньою батьківщиною російських кавказьких килимів залишається Азербайджан, і навички та ідеї азербайджанських ткачів відчуваються по всьому Кавказу».<ref>''Carpets are still made today in Daghestan, Georgia and Armenia, but the real home of Russian Caucasian carpets remains Azerbaijan and the skills and ideas of Azerbaijanian weavers are felt throughout the Caucasus''. P. R. J. Ford. The oriental carpet: a history and guide to traditional motifs, patterns, and symbols. Abrams, 1981. ISBN 0-8109-1405-0, 9780810914056, стр. 225. {{ref-en}}</ref> Російський дослідник М.&nbsp;Д.&nbsp;Ісаєв зазначав, що в кінцінаприкінці XIX&nbsp;— на початку [[XX століття|XX]] століть килимарство в основному було зосереджено в Азербайджані.<ref>''Исаев М. Д.'' Ковровое производство Закавказья.&nbsp;— Тифлис, 1932.&nbsp;— стр. 104. {{ref-ru}} <blockquote>«В основній масі килимарство зосереджено в Азербайджані, на який припадає 19.867 працюють на ринок ковроткачей, або 70,9% від загального їх числа щодо Закавказзя. Питома вага Вірменії дорівнює 16,4% (3,683 душі), Грузії&nbsp;— 15,7% (2,800 душі).» </blockquote></ref> На думку радянського мистецтвознавця М.&nbsp;В.&nbsp;Бабенчікова «азербайджанські майстри завжди особливо цінувалися в інших країнах як вправні ковроткачі».<ref>[http://books.google.com/books?lr=&cd=1&hl=ru&id=B1sbo5HB9XYC&dq=%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B5+%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B5+%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%81%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE+%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%8C%D1%8F+%D0%B8+%D0%B5%D0%B3%D0%BE+%D0%BC%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0&q=%22%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%8F%2C+%D0%BE%D1%82%D0%BC%D0%B5%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82 ''М.&nbsp;В.&nbsp;Бабенчиков''. Народное декоративное искусство Закавказья.&nbsp;— И: Государственное архитектурное издательство Академии архитектуры СССР, 1948.&nbsp;— стр. 84.] {{ref-ru}}</ref> Американський історик Рональд Сюні зазначає, що килимарство одне з давніх ремесел в Азербайджані, яка досягла розквіту в Середні століття, завдяки чому азербайджанські килими стали широко відомі в країнах [[Азія|Азії]] та [[Європа|Європи]].<ref name=Suny>Ronald Grigor Suny: Armenia, Azerbaijan, and Georgia, Page: 108. {{ref-en}} <blockquote>Carpet and textile making, both of which are ancient Azerbaijani crafts, fluorished during the medieval period, and Azerbaijani products became well known in Asia and Europe.</blockquote></ref> На думку радянського вченого-етнографа [[Токарев Сергій Олександрович|С.&nbsp;О.&nbsp;Токарева]] азербайджанські килими в чому нагадують [[Вірменські килими|вірменські]], а від перських відрізняються сильною стилізацією зображень і відсутністю округлих ліній орнаменту.<ref>[[Токарев Сергій Олександрович|С.&nbsp;О.&nbsp;Токарев]] //Этнография народов СССР: исторические основы быта и культуры // Изд-во Московского университета, 1958 г. стр-ца 299(615) {{ref-ru}} <blockquote>Азербайджанські килими в чому нагадують вірменські. Від перських вони відрізняються відсутністю округлих ліній орнаменту, сильної стилізацією зображень.</blockquote></ref>

Починаючи з [[XVI століття]], тобто з утворенням держави [[Сефевіди|Сефевідів]], коли на престол зійшов [[шах Ісмаїл Хатаї]], мистецтво азербайджанського килимарства досягає безпрецедентного досконалості і приймає характер промислової індустрії.<ref name="ACR">[http://www.cmgbooksandart.com/?page=shop/flypage&product_id=14205&CLSN_253=12539271912536d0982bce4db142e804 ''Siawosh AZADI; Latif KERIMOV; Werner ZOLLINGER''. Azerbaijani-Caucasian Rugs.&nbsp;— Switzerland Ulmke Collection, 2001.&nbsp;— p. 135.&nbsp;— ISBN 3-925813-10-1 / 9783925813108] {{ref-en}} <blockquote>From the 15th century and especially from the second half of the 16th century, the ''Afshan'', ''Lachak-turundj'', ''Goelbendlik'' and other carpet compositions which were developed in southern Azerbaijan were adopted by the weavers in the towns of northern Azerbaijan (Garabagh, Baku, Shirvan). The floral pattern on which these designs were based were soon transformed into geometric patterns which reflected the local technical and artistic preferences.</blockquote><blockquote>According to historical sources, the six Caspian districts of Azerbaijan produced 18,000 rugs and carpet fabrics in 1843. Carpets from Shirvan and Guba were sold in Baku and those from Kazak and Ganja in Tabriz and Istanbul.</blockquote></ref><ref>[http://www.britannica.com/EBchecked/topic/293359/Iran/32177/Shah-Abbas-I#ref=ref315870 Britannica Encyclopedia. Iran. Shah Abbas.] {{ref-en}} <blockquote>«The silk trade, over which the government held a monopoly, was a primary source of revenue. Ismāʿīl's successor, Ṭahmāsp I (reigned 1524-761524—76), encouraged carpet weaving on the scale of a state industry. ʿAbbās I (reigned 1588–1629) established trade contacts directly with Europe, but Iran's remoteness from Europe, behind the imposing Ottoman screen, made maintaining and promoting these contacts difficult and sporadic.»</blockquote></ref>

Символіка [[Іслам]]у також зустрічається у візерунках азербайджанських килимів. До них відноситься, рука [[Фатіма|Фатіми]], бешбармак&nbsp;— п'ять пальців, що символізують п'ять заповідей ісламу і п'ять шанованих мусульманами особистостей&nbsp;— [[Мухаммед|пророк Мухаммед]], [[Алі ібн Абу Таліб|Алі]], [[Фатіма]], [[Хасан ібн Алі|Хасан]] і [[Хусейн ібн Алі|Хусейн]]. ВЯк якостіцентральний центрального візерункавізерунок килимів використовується також зображення архітектурного ісламського елемента [[Міхраб|«міхраб»]], ніші в стіні яка в мусульманській мечеті завжди звернена у бік священного міста [[Мекка|Мекки]].<ref name=autogenerated1 />

[[Іран]]ський вчений-мистецтвознавець Карім Мірзаї у своєму нарисі «Азербайджанський килим від [[Дербент]]а до Сарбанда через шахсевенов», досліджуючи на основі праць Яна Беннета, [[Лятиф Керімов|Лятифа Керімова]] і Ніколаса Фоккера вплив етнографічної групи азербайджанців&nbsp;— [[Шахсевени|шахсевенов]] на розвиток килимарства в Азербайджані, починаючи з [[XVII століття]]<ref>[http://www.hali.com/NewsAll.aspx?Action=-617781463&ID=a90e7e69-83ff-49cc-ac2b-7d5bc5bf1714 Hali.com. Remembering Latif Kerimov and a new Carpet Museum for Baku] {{ref-en}} <blockquote>«…while Karim Mirzaee from Tehran and Tabriz Art University in Tabriz traced the appearance of a particular motif seen in carpets from Derbent in northern Azerbaijan to Saraband in southern Iran.»</blockquote></ref>, наводить кілька відмінну від загальноприйнятої типову градацію азербайджанських килимів на основі техніки виконання: тип «Борчали-Козак»; тип А&nbsp;— кубинський килим «гюмюль»; тип А-1&nbsp;— «муганской килим»; тип А-2&nbsp;— «занджанскій килим»; тип А-3&nbsp;— «сарбандскій килим»; тип Б&nbsp;— «шушінскійшушінський ханський килим»; тип Б-1&nbsp;— «тебрізськоє килим»; тип Б-2&nbsp;— «сарбандскій тебрізськоє килим»; тип В&nbsp;— «кубинський алпанскій килим»; тип В-1&nbsp;— «Зенджан-алпанскій»; тип Г&nbsp;— «дербентська буту».<ref>Karim Mirzaee, Tehran Art University. «Azerbaijani Carpet from Darband to Sarband via Shahsavans». Azerbaijanian carpet.&nbsp;— Baku: Elm, p. 118–119.&nbsp;— ISBN 5-8066-1758-0 {{ref-en}} <blockquote>It is required to clear historical and geographical position of area before anything. A place where Shahsavans of Azerbaijan have been active for four centuries. One head of our research domain is Darband… Shahsavans route extends from Darband down to south of Sarband. As we see on Raddeh report, Shasavans inhabited in Sarband region in seventeen century and with their residing, brought many elements and parts of Azerbaijanian culture that one of these, can be carpet weaving which shows the participated point from Darband to Sarband.</blockquote></ref>

Одним з найбільш відомих азербайджанських килимів з Карабаху є килим ''«Шадда»'' ({{lang-az|Şəddə}}) витканий в селі Лемберан у Барди. Килим зберігається в Державному музеї Грузії імені Симона Джанашія. Будучи килимом XVIII століття, він є старовинним експонатом музею серед килимів. Килим був придбаний в Азербайджані в [[1866]] році засновником музею Густавом Радде.<ref>[http://www.museum.ge/web_page/index.php?id=37 Грузинський національний музей] {{ref-en}}</ref> Килим був витканий в двох полотнах, які були зшиті разом по краях. Межі шиті червоними смугами, що надає килиму особливу тональність. Зображення верблюдів зіткані з особливої ​​тканинитканини, білі частини&nbsp;— шовком.<ref>[http://raymondj.wordpress.com/2009/08/15/dc-ihbs-hosts-philadelphia-rug-society-part-1-caucasians/ DC IHBS Hosts Philadelphia Rug Society.&nbsp;— Part 1, Caucasians.] {{ref-en}}</ref>

Казахська школа охоплює [[Казаський район|Казахський]], [[Акстафінський район|АкстафінскійАкстафінський]] і [[Таузський район|Таузского райони]]и Азербайджану, Борчали в [[Грузія|Грузії]], область Гокча у [[Вірменія|Вірменії]]. [[Енциклопедія Британіка]] так характеризує «казахські килими»:

{{цитата|Бакинские ковры ({{lang-en|Baku rug}})&nbsp;— килими ручної роботи, зроблені біля міста Баку, Азербайджан, головного порту на Каспійському морі. Килими ткали в Баку з 18-огого століття, а ймовірно і раніше. Важко визначити, які килими були виткані в місті, а які в сусідніх бакинських селах Сурахани і Чілдаг. Так звані килими «Чіле» («Зілі») напевно виткані саме в цих селах. Найбільш ранні з бакинських килимів були найбільшими з усієї групи Кавказьких килимів, досягаючи в розмірах приблизно 1,5 на 3,6 метра. Найбільш часто бакинські килими прикрашалися орнаментом у вигляді квіткових гілок і крабів. В килимах пізнішого періоду виробництва присутня бавовна і візерунок у вигляді «Бути» і маленького медальйона. У більшості цих килимів синій фон.<ref>[http://www.britannica.com/EBchecked/topic/49646/Baku-rug Britannica Encyclopedia. Baku rug.] {{ref-en}} <blockquote>Baku rug&nbsp;— handwoven floor covering made in the vicinity of Baku, Azerbaijan, a major port on the Caspian Sea. Rugs have been woven in this area since at least the 18th century and probably long before, although it is difficult to determine which were woven in the city and which in such nearby villages as Surahani and Chaildag. The so-called Chila rugs were almost certainly woven in this area. The earliest examples are larger than most Caucasian rugs, ranging about 5 × 12 feet (1.5 × 3.6 metres), often showing either an avshan («scattered» floral sprig) or harshang («crab») design. Examples from later production may have some cotton in the wefts and are more likely to show a boteh (pear-shaped motif) design, often with a small medallion. Most of these rugs have a blue field.</blockquote></ref>}}

Килими характеризуються м'якістю та інтенсивністю кольорів, оригінальними геометричними візерунками. До декорацій цих килимів часто приурочені геометричні візерунки, а також зображення рослин. Часто центральний фон «бакинських килимів» прикрашений медальйоном прямокутної або шестикутної форми, використовується мотив подовжених багатокутників із ступінчастим абрисом, часто містить езотеричні символи, наприклад число «4» і восьмикінечні довгі «зірки». У більш традиційних схемах використовуються афшан і кхарангі, присутні рослинні мотиви пальметт, стебел і листя. У смугах бордюру можна зустріти орнамент із зображенням біжить пса, орлиного дзьоба, зубчастих і чашоподібних листя. Іноді вяк якості орнаментуорнамент використовуються крючкообразниекрючкоподібні ромби, ця традиція запозичена у туркменських килимарів.

Гянджінського школа килима охоплює місто [[Гянджа]] і найближчі села, а також [[Кедабекський район|Кедабекского]], [[Геранбойський район|Геранбойського]], [[Шамкірський район|ШамкірскійШамкірський]] і [[Самухський район|Самухского райони]]. Центром цієї школи є Гянджа. Ще в X–XI&nbsp;ст. Гянджа була одним з великих міст, які виробляють шовк, вовняні і шовкові килими. [[Енциклопедія Британіка]] дає седующее опис «гянджінського килимів»: