Вітторіо Де Сіка народився в [[Сора|Сорі]] на вулиці Чіттаделла, в однойменному [[район]]і: в сім'ї Умберто (родом з [[Кальярі]]) та [[Неаполь|неаполітанки]] Терези МанфредіМанфреді. [[Хрещення|Охрестили]] його в церкві Сан-Джованні Баттіста, де крім його загальновідомого ім'я ''Вітторіо'' його нарекли ще й ''Доменіко'', ''Станіслав'', ''Ґаетано'', ''Сорано'' (в честь назви міста Сора). Його батько був співробітником місцевого відділення [[Банк Італії|Банку Італії]], а також писав до щомісячного видання ''Голос [[Лірі (ріка)|Лірі]]'' ({{lang-it|La voce del Liri}}) під псевдонімом Касіде ({{lang-it|Caside}}), що публікувався протягом [[1909]]–[[1915]] роках.<ref>{{cite web|url=http://www.soraweb.it/pietromargiotta/Toponomastica/19b.htm|title=Soraweb - Luoghi sacri - San Giovanni Battista|24-10-2010|deadurl=404}}</ref>. Він мав хороші стосунки з батьком і був до нього сильно прив'язаний, де Сіка присвятив йому свій фільм ''[[Умберто Д.]]'', згодом Вітторіо буде казати, що його сім'я жила у «трагічній та благородній бідності». Згодом він переїжджає з родиною в [[Неаполь]], а після спалаху світової війни в 1914 році до Флоренції, де вже в 15 років бере участь як аматор в невеликих сценках для розваги солдатів, що в той час проходили лікування у військових госпіталях і після спалаху [[Перша світова війна|світової війни]] у [[1914]] в [[Флоренція]], і Віктор, тільки 15 років, почав виконувати як любитель актор в невеликих заходів, організованих для солдатів проходить лікування в лікарнях. Після цього переїжджає до [[Рим]]у. Похований на римському [[Кампо Верано (кладовище)|кладовищі Кампо Верано]].
